Чт, 21.11.2024, 23:43
Меню сайту
Категорії каталогу
Вірлан Роксолана [141]
Круль Марія [2]
Петришин Іван [8]
Буняк Наталя [19]
Костинський Борис [3]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети США категорії та розділи української поезії, українська проза Вірлан Роксолана
 

• "СНОВІДЛУННЯ", або " несподівана зустріч у сні"

Мене закрутила ця творчість у ярі вітри
І купа ідей прошивала уяву промінням.
Я, навіть, втомилась і часом казала:"зітри
усе до останку і знов розпочни, із горінням
І спалахом, нOві сюжети." Шукала мотив.
Хотілось в портреті характеру, зерня, харизми-
Натомість виходив, лишень, акварельний залив
Із присмаком будня і болю, із грамом трутизни.
Мене роздирали умовностей темпи жаркі,
Сколошкані ранили сиво- строкаті суєти.
І хвилі життя на причали кидали маркі-
Та мріяла я написати любов у портреті.
Я, майже, зневірилась..грянув страшний шкереберть!
Безформені лики палила і рвала полотна:
-Себе віднайди і докупи збери себе... Геть,
Сірющі туманності! Геть, безнадія холодна!


І раптом ocь сон: розписати потрібно ЦІ двері
Всіма переливами, що приховав оксамит
В природі своїй і у квітці, в листочку на древі
І ще щоб там синій, як світ, глибочів колорит.

* * *
Я колір ловила на свій нашорошений пензель,
На білі волокна,на рами,в грунти i на день.
І чулось мені, як скульптуру виточує Пінзель-
Лилась з бариль"єфу правдивая свіжість вишень.
Мені треба було шукати, писати, творити.
Не можна, лишень, заглядати за двері потАй.
Та як я б могла в невідомості далі прожити,
Коли щось кричало в мені: ну відкрий і пізнай!


А двері ті були дубові в таємний музей
Якоїсь, з далеких часів, знаменитої жінки-
Акторка вона і ось тисячі вдалих ролей
Лилися за нею шалями мов ясні зарінки.
Зіркова була недосяжна її висота!
І блиск їі творчих здобутків -був Неоціненний!
Безсмертною була та жінка красива й проста,
Коли підіймалась завіса сценічна!- "Це геній!"-
Звіщали на неї спрямовані чисті світла.
І всі театрaльнії духи були глядачами,
А всім глядачам переводило дух! І жила-
Не грала, а танула в ролі, горіла свічами!
І зал хвилювала, як море в штормову годину.
Ій сипали, з квітів до ніг надгусті килими-
Вона не лишала байдужою жодну людину-
Усе огорнула  таланту  палкими крильми!

* * *
І раптом музей цей...і відгомін пам"яті...спогад...
Гримерня,костюми, картини,свічадо,вогонь...
А я на порозі зворожена зринула в здогад
Аж випали пензлі з моїх похололих долонь.
Я чую відлуння дзвінке каблучків в коридорі
І рухи легкі, наче хтось не іде, а пливе..
Невже це вона?! Ну а очі...!- А очі мов зорі!
І щось у повітрі таке надп"янке і живе!
Вона із музейних полиць забирала всі речі
І щось розставляла, по- свому, на новий вже лад.
Кімната та була залита світлами, до речі,
За гарним вікном яблуневий прокільчився сад.


Вона дарувала знайомим маленькі дрібнички:
На спогад хустинку комусь, а комусь і браслет.
До мене прийшла і сказала: "тобі черевички
І ще ця суконка в якої високий корсет"
- Мені? А за що?Чим це я на таке заслужила?
Фарбами запацькана, може і трохи життям
В сіренькім фартУшку, мов мишка... я все що зуміла-
це пару штрихів, а все решта таке: тарарам...
Не грала великих ролей, але мліла від сцени,
Як думка торкалась такої от величини.
А сукня оця незбагненно- красива- для мене?
-В собі ти себе не ховай! Ти себе відчини!
Для радостей світу маленьких, великого щастя!
А тут , на землі, щоб ти знала, нема др(і)бних справ.,
Бо місія кожна із неба великою здасться -
Не дармA з висот Бог у світ непростий нас зіслав!
І вище свій носик- частіше, давай , усміхайся!
Гортай свою долю мов з книги нові відкриття!
Твори і люби,і танцюй, пломеній і кохайся,
Бо краща з ролей- це правдиво зіграти в життя!
Найвища зі сцен- вона десь на межі з потойбіччям!
Найкращі світла,- коли Бог тебе бачить наскрізь!
Прекрасно, коли твоя роль не зійшла на узбіччя
Лишень струменить до зірок через терени крізь! "



Я б слухала ще , але сон добирався кінця.
І вперше за довгі роки і я відчула розраду:
Підтягнена, гарна! і чую як музика ця
Мене закрутила і з ритмом я дам собі раду!




* * *
А сукня- не сукня, краї шовковиті мов крила!
Мої черевички самі мене в танець несуть!
І стримати силу натхнення мені вже несила!-
Бо бачить красу, що довкола і є життя суть!


І хто ж це була?- бо я лик той шукала роками!
Цей дивний портрет... О, ця жінка - незгашена мрія!-
Вона, вже здалля, стрепенула мов лебідь, руками
І танучи крикнула: Будь! Я із Заньки Марія!

Додав: Roksa (25.05.2012) | Автор: © Роксолана Вірлан
 
Розміщено на сторінці: Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2262 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 укран • 00:28, 25.05.2012 [Лінк на твір]
Захоплююче написано, є якась наче нитка із клубка, що веде до інтригуючої розвязки. 55555
Трохи важко були впіймати ритм. Пінзель - мабуть має Пензель, а у др(і)бних видаліть дужки.
Головне втриматись у випробуваннях життя, вміти чути музику і плач, розуміти і співчувати, головне по-справжньому Жити.
avatar
2 Roksa • 00:32, 25.05.2012 [Лінк на твір]
Дякую, дякую сердечно, що здолав цей довжелезний твір...
Пінзель - це відомий скульптор. У Львові є музей Пінзеля з неймовірно прекрасними деревяними скульптурами...
Щасти Тобі! yes
avatar
3 укран • 00:35, 25.05.2012 [Лінк на твір]
Ага, вибачте за необізнаність.
Бажаю хороших читачів :)
avatar
6 Roksa • 02:42, 25.05.2012 [Лінк на твір]
Нічого, Укране, то я мала передбачити і попередити читача, адже не кожен це може знати.
Ще раз: дякую! ;)
avatar
4 Asedo1949 • 01:39, 25.05.2012 [Лінк на твір]
Я зачиталась вашим твором. Дуже гарно. Здається "шалями мов" треба поміняти місцями, і дармо може даром? Загалом так цікаво, що і не помітила довжину, дуже проникливо. 55555
avatar
5 Roksa • 02:40, 25.05.2012 [Лінк на твір]
П.Катрусю, сердечна дяка за прочитання та за пережиття твору! ( це до речі був дійсний сон)
Зісловом "дармо" - це опечатка. Має бути "дармА" - вже виправила. :)

"Лилися за нею шалями мов ясні зарінки"тут не можу нічого переставити, бо зіб"ється ритм.
Ще і ще раз вдячна за Вашу увагу- це є дуже цінним для мене.
yes
avatar
7 Davudenko • 13:37, 25.05.2012 [Лінк на твір]
головне що написано на одному диханню із високою майстерністю. ВАМ БРАВО п.РОКСОЛАНА. hands hands hands 55555
avatar
11 Roksa • 23:04, 26.05.2012 [Лінк на твір]
Вдячна, що забігли на мою сторінку і читали. Щасти Вам. п. Іване! yes
avatar
Написала такий гарний коментар, а техніка підвела,не знаю чи зараз
додам,вірш СУПЕРШЕДЕВРЕНИЙ. :55555:
avatar
10 Roksa • 23:03, 26.05.2012 [Лінк на твір]
п. Галю, Ваша квітка окрасила мій вечір. Дякую, красно дякую за відгук.
Найкращих побажань і Вам! yes
avatar
9 metman17L • 21:40, 25.05.2012 [Лінк на твір]
Барвисто змальовано. Майстерно розкручена таємнича сюжетна лінія. Читав із захопленням. hands up yes 55555
avatar
12 Roksa • 23:05, 26.05.2012 [Лінк на твір]
Вдячна Вам, Василько, що не пошкодували часу на цей віршище...:)
окрема дяка за довіру:) Щасти! yes
avatar
13 LedyDelfin • 05:49, 31.05.2012 [Лінк на твір]
...розписати потрібно ЦІ двері
Всіма переливами, що приховав оксамит...

люба пані Roksa! от саме це Вам і вдалося -- всіма переливами оксамиту... таке доступне тільки Маляру волею Божою! прекрасний! прекрасний твір! і ритм, і кожне слово (і наголос! )... а внутрішнє світло і Енергія!.. -- цей Ваш вірш -- не великий, а величний! це -- жива вібруюча духовно істота... я слухала його, ледь поспішаючи очима слідом за його ефірними, невагомими рядками, як ті духи театральні слухали Марію Вашу..

"Бо краща з ролей- це правдиво зіграти в життя!" -- геніально!.. чистої води афоризм... я закохана в вірш Ваш, в Марію Вашу і в Вас... скільки сили і любові в серці Вашому!..
avatar
14 Pylyp • 20:38, 01.06.2012 [Лінк на твір]
"І вище свій носик, частіше" пишіть такі вірші! Браво!!!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz