Ми застаєм історію уривками
і творимо самі її фрагменти,
якби янгелопогляду нам -от би ми
проникнули в тротил -еквіваленти,
Душею- суть ізважили, різницями--
прочули світ, росли на порівняннях,
складали "ціле" дрібок одиницями
і не шукали ігрeк y рівнянні...
але ми- люди...ми - оте зв"язуюче
великої вервичної системи,
ми-часточки усесвіту пульсуючі
і кожен з нас -це вибрані поеми...
то будьмо гідні древа роду-паростком
життєво доточити ріст у вічнe,
аби не залишити просто згарисько
од бумерангу вдарів зусебічних
на наші спини,і на наші голови
за продані свободи і любові
за самозради, хaотичні пОриви,
загублені слова присвітанкові,
за гострий кут, лукаві миті, відступи
і за строкатість на канві сподіянь
за те, що з клітки пташечку не випустив
і ще за те, що безколірна мрія...
то будьмо гідні чистої сторінки
в котру впаде наш силует спочинком,
Народи никли...племена-зникали Інки,
але не підпис совісти під вчинком!
|