Висока тиша...небоповінь вечорова... Люнарний янгол оперезаний сузір"ями. У часогоні, при гітарі, свічці, знову- Тебе згадаю..чуйне серце каже: вір Йому! Бо кожне слово відлунало щирокровно, упало зЕрням у Земне ряхтіння будностей, душі Його не стерли смертоносні жорна- промефiстофільського дня - доби знелюдности. Ворожу звуком на струні, дозірно лину. Приходь же, госте, - чую світлі сяйвопромені та доброкарі очі...України сину, словоповернений із потаймиру. Сповнені Тобою спогадно висотні небосоти... Я пригощу Тебе пісенними напоями... я розспіваю до квазару серце всоте - віршами білими - Твоїми правдовоями.
На ту стожaлу та освячену віками,- на рідну землю - листопадоодгорьовану, крізь ошелешені вітри, осінні брами, палахкотіння линуть лелями - нескорено. 19 листопада - день повернення на рідну землю нашого незабутнього В. Стуса
|