Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пн, 04.11.2024, 20:26

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 273

Гостей: 273

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Вірлан Роксолана [141]

Круль Марія [2]

Петришин Іван [8]

Буняк Наталя [19]

Костинський Борис [3]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети США	Вірлан Роксолана

Стугонять розпанахані гени

Приведи нас, о, Боже, до тями,
окропи огнезірно з Небес! -
демонічними скусані псами -
ми отруєні ними і днесь.

Утинали нам обрії..! Kрила
прострочило упирське жало!
Ув антоновім пеклі пахтіла
розкалинена даль..! - відбуло?
Стугонять розпанахані гени
І кричать геноцидним тавром!-
бо вмонтовано страхи гієни,
меншовартості влито оском.
Порозпластане нації тіло -
"світова хірургія"... Ножем
перекроєно душу уміло
і запудрено все міражем!
Нам обірвано промені сили-
димна Сонце закрила доба!
Нас боялися...рвали... палили,-
а за те, що були не "юрба"!
не вколишеться голос опухлий...
в генну пам"ять загнано клинком:
немовляткові немічні рухи...
в грудях мами - тужнЕ молоко...

Запалімо свічки і згорімо -
хай відновиться з попелу тлінь
Сонцеген, що зійде незборимо-
надпотужністю наших молінь.

Додав: Roksa (24.11.2012) | Автор: © Роксолана Вірлан

Розміщено на сторінці: Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2313 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Abigel • 02:30, 24.11.2012 [Лінк на твір] Глибокодумно... Ми повинні пам'ятати, повинні молитися й бути свідомими... 1Спам 2 malovana • 04:23, 24.11.2012 [Лінк на твір] Розпанахано наші долі.... <br /> Наче поле, таки як поле... <br /> Придивися, могили тут, <br /> Обняли Україну. Спрут <br /> Там і там. І навколо <br /> Міста. Обережно іди. <br /> Де звістка, <br /> Що могили отут немає, <br /> Де твоя нога наступає. <br /> Що колись бабуся і дід <br /> У безсиллі поклали звіт - <br /> Тіло внука, дочки, <br /> Тут ,скраю, <br /> Де ногою тепер ступаю, <br /> У безсиллі - "не можу далі"... <br /><br /> Розпанахано нашу волю... <br /> Де ж Ви предки.... <br /> Скажіть-бо слово, <br /> Проклинати чиюсь сваволю, <br /> Чи поставити свічку Вам, <br /> Чи, можливо, й їм, ворогам, <br /> Що убили мою родину, <br /> Теж проститу таку провину? <br /> Як сказати, що Бог простить? <br /> Не умію.Не зможу... Спить <br /> У таку жорстоку хвилину <br /> Всепрощення не буде нині. <br /><br /> * * * <br /><br /> Я поставлю одну свічу. <br /> * * * <br /> Ворогів...Промовчу... 0Спам 3 LedyDelfin • 09:51, 24.11.2012 [Лінк на твір] "...Я поставлю одну свічу. (за )ворогів... Промовчу..." -- :up: 0Спам 4 LedyDelfin • 09:56, 24.11.2012 [Лінк на твір] Запалімо свічки і згорімо - хай відновиться з попелу тлінь Сонцеген, що зійде незборимо- надпотужністю наших молінь -- надпотужністю.... 1Спам 5 Мурашка • 10:42, 24.11.2012 [Лінк на твір] "ПЕРЕКРОЄНО ДУШУ УМІЛО ..." Це дуже влучні слова ,бо ще довго буде відчуватися те "перекроєння" в розумах нашої нації,болюча ця тема,але про це потрібно говорити,писати,бо "НАМ ОБІДРАНО ПРОМЕНІ СИЛИ"і їх потрібно відновлювати! Сильний моральним джерелом ваш вірш,Роксоланко! 0Спам 6 Адель • 11:22, 24.11.2012 [Лінк на твір] Потужно, Роксоланочко. Зачіпає. Відгукується усіма фібрами душі. Дякую! 0Спам 7 Davudenko • 16:31, 24.11.2012 [Лінк на твір] торкає душу, та щей як 0Спам 8 oduvan4ik • 18:42, 24.11.2012 [Лінк на твір] Сильно звучать ці зболені розпачливі рядки... Це наш страшний біль,кривава пляма в історії нашого народу...А всілякі невігласи прагнуть зачистити сліди своїх пращурів-нелюдів.Вічна пам'ять нещадно замореним голодом... 0Спам 9 maja • 19:23, 24.11.2012 [Лінк на твір] Задумалася. Зачепило. Навіть слів замало. 0Спам 10 Валькірія • 23:18, 24.11.2012 [Лінк на твір] Роксоланко, якщо б могла, то під кожним твоїм словом підписалася б кров'ю... всі твої слова пишуться зболеним серцем України... ось щойно повернулась з центру, там біля Шевченка зібралась ціла площа людей, горіло сотні свічок... скажу чесно - мені там тебе бракувало, бо на віче виступало лише двоє - я і ведучий, який мене оголосив, а після мого виступу ще сказав пару слів про голодомор... тебе з твоїми віршами дуже там бракувало! 0Спам 11 Pylyp • 00:44, 25.11.2012 [Лінк на твір] Ніщо так не принижуе людину, як бідність, голод!. Дуже метафорично подана наша історія, доля! "Стугонять розпанахані гени І кричать геноцидним тавром!- бо вмонтовано страхи гієни, меншовартості влито оском." Знімаю капелюха перед Вами!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі