Пт, 22.11.2024, 02:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Вірлан Роксолана [141]
Круль Марія [2]
Петришин Іван [8]
Буняк Наталя [19]
Костинський Борис [3]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети США категорії та розділи української поезії, українська проза Вірлан Роксолана
 

ДИТИНСТВА МИТь





У вікно  заглянула  дитинства іскринка,                                               
Скочком-бочком забігала, сонячним  зайком,                                           
Кругляком  золотавим , таким,  як хвилинка,                                   
Незловимим і спритним, яснИм пострибайком.                                       
І  по східках  до спогадів теплих  подався,                                           
перезміщений час на невидимі грані.                                        
І вже  ось  над селом  бачу  ранок  зайнявся,                                   
І немов  зацвіли  непримхливі  герані .
Бо   на літо  зайшло  і малі отамани,
Знову зграйки  збирають   до змови охочі
І немає  в тій  грі ані краплі  омани,
Знаєм  стежки несходжені, тропи пророчі.
І у світі дитинства  гартується  воля-
Це ж гонити під небом  від  ранку  до ночі,
А там вже на крилі доганя тебе доля,
І за крайчик  хапає , і злегка лоскоче.
Це коли  кожна мить  не застигне завмерло
І цікавість  горить на  вустах, оченятах,
Невеличка гора- вигляда, як  Говерла.
Кожен день нам ясніє у щастях і святах .
Це тоді, як про завтра не думаєш зовсім,
В мами з рук хліб м"ягенький так гарно береться
Прості істини в жменьки назбируєш- потім
Глибина їх в книжках за роки віднайдеться.
Коли тітчина пісня торкалась Сибіру:
Зледеніла  від туги,  збезкрилена з болю,
Нам обмерзли повіки,  хотілося миру,
І ми бігли  під сонце, пірнали у волю.
А ми вірили в змія   і в Котигорошка,
Ще й по ниточці  роду   вогонь добирався.
При козацькому марші по тілі мурашки
осипали, а звідки:  ніхто і не знав  це.
І носили  при боці  хлопчиська  шаблюки,
І стругали  рогач, не здавались ніколи-
При ватазі такій аж здіймалась пилюка,
А мені завжди мріявся в яблуках  коник.
Досі мріється він, з   далини  добігає-
Ось вже майже за гриву хапаю  баского-
Отой образ з давнин крізь роки зазирає,
Хоч давно вже  немає  дитинства дзвінкого...




 Знов на стінці вистрибує зайчиком  сонечко,

 Гомінке і дзвінке ще й спритнЕ наче рись.

І  вже лапають мої синочки і донечки,
                                       .                                                                               
 Те зайчатко що я не впіймала  колись.

Додав: Roksa (16.11.2011) | Автор: © Роксолана Вірлан
 
Розміщено на сторінці: Вірлан Роксолана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2164 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 17
avatar
1 Davudenko • 21:06, 16.11.2011 [Лінк на твір]
ПАНІ РОКСОЛАНА. ЗВИЧАЙНО ВАМ БРАВО І СЕРДЕЧНІ ОПЛЕСКИ. hands hands hands hands hands
avatar
2 Roksa • 21:11, 16.11.2011 [Лінк на твір]
Сердечно дякую, п. Іване! Щасти Вам! yes
avatar
3 Asedo1949 • 21:29, 16.11.2011 [Лінк на твір]
Ватаги, рогач, пилюка ставбом біганина зранку й до ночі...Пані, Роксолано, ви описали всі факти з мого дитинства. Я так чітко все побачила і пригадала, про що давно не згадувала і здавалося, що я забула. Як приємно побувати в дитинстві.Дякую!!! hands hands hands hands hands
avatar
15 Roksa • 02:20, 17.11.2011 [Лінк на твір]
Як класно, п. Катрусечко, що Ви разом зі мною знову побігали у ватазі, пилюці з рогачами у цьому вірші! up up up
avatar
4 Asedo1949 • 21:55, 16.11.2011 [Лінк на твір]
Пані,Роксолано, загляньте в приват. happy
avatar
16 Roksa • 02:21, 17.11.2011 [Лінк на твір]
Заглянула! Дякую за розумне і тепле слово! yes up
avatar
А зайча пострибало по всіх океанах,
те зайча, що колись утікало від Ляни,
Вже сьогодні проникло крізь моє віконце -
Принесло мені крихту далекого сонця... confu9
avatar
14 Roksa • 02:19, 17.11.2011 [Лінк на твір]
Дякую Тобі, наш сайтівський ангелику- мироносцю! yes
avatar
І Хто б це говорив! tongue
avatar
Це не просто вірш - поема! hands hands hands
avatar
13 Roksa • 02:18, 17.11.2011 [Лінк на твір]
Можливо, Олександре і поема.Але насправді- претеплі спогади з мого босоногого, бурхливого дитинства! Щасти Вам! yes
avatar
7 укран • 22:13, 16.11.2011 [Лінк на твір]
Дуже проникливо і щиро, дякую за вірш
avatar
12 Roksa • 02:16, 17.11.2011 [Лінк на твір]
Укране, рада Тобі! Дякую за коментар!
avatar
8 metman17L • 23:55, 16.11.2011 [Лінк на твір]
Так ніжно і промовисто.
А яка кінцівка твору confu9
Гарний вірш. Сподобався.
avatar
11 Roksa • 02:15, 17.11.2011 [Лінк на твір]
Василько, рада, що саме так Ви його відчули!
avatar
9 Abigel • 00:03, 17.11.2011 [Лінк на твір]
Дуже чистий, милий, симпатичний, сонячний Ваш вірш, Роксолано!
avatar
10 Roksa • 02:14, 17.11.2011 [Лінк на твір]
Дякую,серденько! Цей вірш досить давній,( зараз я пишу трішки інакше) але я рада, що несе ідею і народжує читачеві асоціаціі. yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz