Це ж треба спресувати в день єдиний весну й любов- театру маркота… Щиріше вже в "маєвого кота”, Свою він неувагу не лата слащаво до "слабкої половини”.
Людська нещирість карамельних рухів, це квітозарізання…(та й не стер ніхто іще історії Естер- персидська кров стікає до мадер пянких аж до голів, у дзбани духів.
Яке незадовільнене змаління заштопане в ментальності твоїй, о, постсовєцька жінко, – животій в часовості огірченій і мрій про викроєний день на тебе. З півдня
заносить око сонце золотаве, духм”яно пахне різнотрав”я… і покинь перепарфумлені й малі уяви, що давно вже у золі приданого негожого.Лукаву
тобі задумав місію посильний ворожих сфер- а ти в собі тримай оту, що "Берегиня”, що розмай плекає серцем! -у якої КРАЙ від штампів злого є, насправді, вільний!
|