Буває, що люди не знають гріха. Спивають всі бруди розлиті кругом. Співають і судять, що їх суть свята. Вмирають в облуді, бо жили з гріхом.
Буває, що друзі забудуть своїх. Лякають їх музи незнаних епох. Шукають, бо мусять, бо так хоче гріх. І стають гарбузом таким, як горох.
Чому так буває? Де правда, любов? Чому їх немає, коли бути їм. Не скаже, хто знає, бо говорить кров. Ненависть йде краєм. Гріх їй пише гімн. Чому християнин відкинув ПИСЬМО? В людей тратить шану і іде на дно. 02.08.2019р.
Людина приходить у цей світ безгрішна, але жити без соціуму вона не може, а він наскрізь прогнив гріхами, то й нема нічого дивного, що вона разом з усіма " іде на дно". Глибокі роздуми.
Гріх, ловить всіх. Терпіння... Сльози... Нам все одно, йдемо на дно. Кличе загроза. Так рік у рік родить калік життя без Бога. Ми там де ми. Наші сини - наша дорога... Дякую Вам за слово, Пані Катерино. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
