Ви ніколи не були так далеко Від мрій надій засіяних колись Ви забули рідної землі клекіт Вписаний там де родилася мисль
Ви відійшли від рідних віри й мови Вподобали надійну чужину Вам молі їдять вишивку чудову В шухлядах десь забуту бо свою
В мамоні ви побачили надію В доларах в євро і в московських рублях Ви думали що все це вас загріє Великі зали двері свої відкриють Введуть вас скажуть сісти при столах Вмитих сльозами яких вам свій розсіяв. 03.01.2019р.
На скільки я розумію, то ця тавтограмма для Януковича, чи я помиляюся?...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0