ВЕЧІРНЯ ТИША

Вечірня тиша.Персикова м'якоть

Сльозиться соком в скошену траву.

Рожева хмарка, наче вовни клапоть,

На гілку настромилася криву.

Розсипав вечір мелену корицю-

Забагровіла неба акварель

І у стару покинуту криницю

Впустив відро скрипучий журавель,

Щоб начерпати зоряних дукатів.

В задумі кроком стишеним бреду,

Між крон сонливих яблука бокаті

Димком солодким куряться в саду.

Тремтить роса на травах, мов на віях,

Вже й ніч вуаллю темною сповзла...

І в тиші цій легка меланхолія

Торкнулась ніжно теплого чола.