ПОЧУБИЛИСЬ (СТРІТЕНСЬКІ БАТАЛІЇ)
Почубились:старенька і дівчисько. Яка ж бо вперта зимонька - ну, страх! Впрягла у сани дужого вітриська І ну гасати прудко по снігах! А що мала́?Похнюпила свій носик, З очей блакитних ринули струмки... Та вже до ніжок лагідних і босих Ще не розкриті лестяться квітки. От набереться сили ця дрібнота З вогких проталин вирветься на світ, По всіх полянах, клумбах і висотах Духмяно-ніжний рознесе привіт! Дарма зима насупилась і злиться, Квітучу юнь старій не замогти! Здіймає крила біла сніговиця, Пухкого снігу кидає пласти... Услід весні жбурляє подушками З очей злітають докори німі, А юна панна хлюпає струмками На черевички замшеві зимі.
Додав: oduvan4ik (15.02.2013)
| Автор: © Наталя Данилюк
Розміщено на сторінці : Данилюк Наталя
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1930 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): квітки , черевички , струмки , весна , Зима , сніговиця
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.