Я теж чекаю світлої весни,
П'янких вітрів і пишного розмаю.
Гірська ріка штовхає валуни,
Остання крига тріскає з одчаю,
Ніби прозоре витончене скло,
Од вітру хмари скорчили гримасу.
Гірких жалів на серце налягло
І дні батожить повелитель часу,
Як табуни, вже й ліку їм нема,
Такі невтішні видались прогнози,
Та все ж чекаю: видихне зима
Свої терпкі непрохані морози.
Ще буде сад божественно цвісти,
Пташина пісня випурхне над плаєм.
І хтось дверима рипне, може й ти...
Так обмаль віри. А душа...чекає.
Наталю, пропоную на початку другого катрену замінити "ніби" на "немов", щоб наголос був на другому складі, як того вимагає загальна ритміка. А вірш у Вас вийшов душевний та життєвий. Як же ж розумію переживання ліричної героїні... Бажаю, щоб справдилося бажане) 5, звісно ж)
Щиро вдячна, пані Маріє, і за пораду, і за теплий відгук! Спершу я так і подала - немов, але щоб уникнути збігу приголосних "немо(в) (пр)озоре", змінила на "ніби". Мабуть варіант з "немов" все ж краще підходить...Вирішу і внесу зміни. Дякую ще раз!
Інколи думаю,ота наша різність(українців) така позитивна в поезії- абсолютно різна лексична ноповнюваність, західна - така розгонисто-метафорична))))) Захоплююсь!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Рада приємному візиту! 
Спершу я так і подала - немов, але щоб уникнути збігу приголосних "немо(в) (пр)озоре", змінила на "ніби". Мабуть варіант з "немов" все ж краще підходить...Вирішу і внесу зміни. Дякую ще раз! 
Приємно, що завітали! 
Це я Вам дякую, мила Оксанко! 
,ні не на 10,а на 12! 
Усміхнули мене! Дякую щиро, люба пані Галинко! 
