Пахне вечір ваніллю,
полуницями й медом,
у хмелю буйнотрав'я
чути брязкіт цикад,
під лимонним серпанком
оксамитовим пледом
загорнувся духмяний
позіхаючий сад.
У келішках дзвіночків
снять посріблені роси,
мов у люстрі, відбивши
павутиння зірок.
У гущавину лісу,
через во́гкі покоси,
прошмигнув хутко місяць,
мов рудий ховрашок.
А в сатинових пасмах
лоскотливої річки
промайнула наяда*,
мов рибина, прудка...
І на гілці вербиці
клаптик синьої стрічки
тріпотів, наче бабка,
полохливо легка.
*Наяда - німфа озер і річок в античні міфології.
Дуже мелодійний розмір, Пані Наталю. Я таким теж колись писав. І ибуло мені тоді аж дев'ятнадцять років. І мова у ньому, як і у Вас йшла також про вечір.Вірш був російською, наведу першу строфу: Старый тополь устало Прислонился к забору, Тихий вечер ему Нашептал о любви - Это было давно... Это всё ещё будет не скоро - Потемневшее небо И в дальних с садах соловьи... Дуже гарний вірш - образи і з природи, і предметного людського світу, у вас, як і завжди навпрочуд вдало поєднано. Повірте, таке рідко кому вдається. Щастя Вам і натхнення!
У вашу поезію,Наталочко,не можливо не закохатися і пити нектар закоханості ,отримуючи від цього безмежжя задоволення ( недарма я вашу збірочку уже "зачитала " до невпізнанності).
Сам часто захоплююся складними рядками із хитросплетіннями епітетів, барв, образів, цікавих рим. Деколи така концентрація шкодить твору. Але в цьому випадку вийшло гарно.
Мила Н атлочко,якби Ви знали як же припав мені до душі Ваш вірш,які гарні слова,яка мелодійність,Тільки з красивої душі можуть линуть такі слова!Красно дякую Вам за такий чудовий вірш!!!
Дякую щиро, пане Укране! Так, в нашій мові є прекрасне слово "русалка", або "лоскотуха". "Наяду" вжила для різноманітності, бо русалки у мене вже були давніше. Крім того, в студентські роки дуже захоплювалася грецькою міфологією, от і згадала з ностальгією про цей образ.
Знаєте ,Наталю? Спочатку побачила назву - щось вона мене не зачепила. Але потім погляд торкнувся опису ,де було подано перших чотири рядочки. Я боялась .аби опис не став найсильнішим місцем у творі і цього на щастя не сталось. настрій протримався аж до останнього слова. Навіть запахло матіолою. Дуже дуже дуже прекрасний твір. Тут і майстерність викладу, і незаяложені слова, і розмір в порядку!!! Ось, панове ,які твори хвалити треба! Саме такі - майстерні, а не другосортні від амбітних графоманів. Наталю - натхнення Вам! Тепер буду заходити до Вас частіше.
Повітряно-ніжнесенько...невагомо і так легко лягає вірш у душу
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Радію, що моя містерія припала Вам до душі! 
Саме так, пане Анатолію. Поки наяда пірнає у хвилях, десь у саду під розлогим деревом мило гомонять закохані. Дякую Вам за приємний візит! 
Дякую, люба пані Галинко! 
Пані Галинко, від Ваших слів я зашарілася...Дякую Вам щиро за такі теплі слова і за Вашу привітність! 
Приємно, що завітали у мою містерію! 
