|
|
В категорії матеріалів: 28 Показано матеріалів: 21-28 |
Сторінки: « 1 2 |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
Птахи у вирій, і легка печаль торкає серце... Хто ж її не знає?..![]()
|
Тулю до грудей, мій сину, Голівку твою пшеничну
|
 Цей світ догори вже дриґом! О Боже, який се світ...
|
|
Коли сієш добро, то сій його без маски на обличчі. Істинному обличчі, що ймення йому Душа твоя. Аби ніжні паростки, пророщені сонцем любові і твоєю дбайливою рукою впізнавали свого господаря і родили добро сторицею.
|
|
- Йой, Павлусю, не бий! Не бий, Павлусику, за що ня так б'єш?! Ади дитинку свою заб'єш, що в собі ношу!
|
|
А він красивий і білий-білий, як біле небо у білих хмарах...
| сторінка: Верлібр
| АВТОР ТВОРУ:
Адель Станіславська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 21.11.2012
|
|
|
Прощалися скупо і похапцем, як злодії. Катерина, рвучко притиснувшись до Івана і так само поцілувавши його, пурхнула пташкою попід яблуні стежкою, що вела до хати, поки матір не запідозрила, за чим її донька вибігла поночі надвір…
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Адель Станіславська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 20.11.2012
|
|
|
Я іще не зрослася з зимою, бо ще листопад
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|