Осінній
Роси краплина на винограднім листі. В ній блиски сонячні, яскраві мерегтять. Дорідні грона ягід, як намисто налиті соком,під листом висять. Дарунки осені в садах і на городах. Та ще. навіяна негодою , журба. Гарячелистя під ногами у дібровах, як ковдра стелиться, пахуча і мяка. Йдеш тихим кроком, піднімаєш лист опалий. Самотній він, та ось в твоїй руці спалахує, немов коштовная оправа. І вже усмішка на сумнім твоїм лиці. Ти лист осінній покладеш в кишеню, ту. що на грудях. біля серця. потайна. І будеш згадувать про осінь і про мене. коли збагнеш, що вже прийшла зима.
Додав: Oksanka (23.10.2012)
| Автор: © Оксанка
Розміщено на сторінці : Оксана
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1733 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): теплі спогади , минуле в спогадах
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя