Пн, 16.06.2025, 04:14
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Аліни Курсової [16]
Лисий Ігор [4]
Калиновська Людмила [4]
Рубан Катерина [3]
Косенко Яків [9]
Оксана [131]
Віталі Відаль [16]
Таїсія (lisnenkotatiana) [7]
Дячок Ольга [1]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Сумщини категорії та розділи української поезії, українська проза Оксана
 

Шумлять мої ліси

.Шумлять мої ліси, 
Говорять між собою.
Що шепотять вони?
Чим діляться зі мною?


 О! скільки смутку у  гойданні віт... 
Тривоги скільки у тінях високих...
 Безмежність знань за сотні тисяч  літ.

 Скарбниця всеосяжних дум глибоких.

Ліси шуміли для батьків моїх,
 Для  прадіда шуміли вони гучно. 
В житті вони й моєму не на спіх-
 Ми зєднані  навіки й нерозлучно. 


 Торкнусь долонями міцного дуба, 
Вкладу у соки память-про запас
Усе, що знаю і що знати треба,
Тим, хто сюди вже прийде після нас

Додав: Oksanka (01.11.2012) | Автор: © Оксанка
 
Розміщено на сторінці: Оксана

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2591 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): природа, покликання, краса

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Asedo1949 • 23:12, 01.11.2012 [Лінк на твір]
Хоч я не можу розібратися з Вашим стилем і трохи підвела Вас рима (дуба- треба), але вірш мене зачипив і я відчула шепіт, і шум лісу, тому 55555
avatar
2 Oksanka • 09:33, 02.11.2012 [Лінк на твір]
П.Катерино я, дореречі, і сама не розбируся зі своїм стилем, просто вириваються такі слова і лягають так у рядки. Коли намагаюся щось змінити, відчуваю що не моє. Вірш стає чужим. Це погано? Дякую Вам що завітали.Хай щастить!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz