В житті було вже все: і радість і тривога, Марудний страх, що пробиваа на скрізь. Від щастя під ногами вертиться підлога, І погляд згаслий від опівнічних сліз .
І стукіт серця був, що жар божання будить, Тіло мліло від шаленства відчуття.
І той страшенний біль , той, що кохання губить, Рвучи на шмаття і серце й почуття..
В житті було вже все: надія і розпука, Щастя промені засвітяться в очах, Та безнадійно гаснуть, і ламаєш руки, Наче крила ламить одинокий птах.
|