На обрії зоря замерехтить, Омита ніжно вранішніми росами. Розпустить промені на землю ,вмить Сплетуться з днем вони тугими косами. Потягнуться до тебе із вікна, Тихенько, по підлозі підкрадаючись... Злоскочуть тебе, висмикнуть із сна Ти збудишся, ще сонно посміхаючись. -"Синку!, заясніла нова днина... " І личко усмішка осяяла твоє. Ти ж моя коханая дитино, Найголовнішеше щастя вранішнє моє.
П. Наталю, дякую Вам щиро, і щоби Ваші слова - до Бога у вухо. Так говорила завжди моя мама. Щасти Вам!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
