Тоді, як сумно стане нам у ліжку, Коли в коханні не знайдемо втіхи, Ми вийдемо на місячну доріжку Збирати зорі в полотняні міхи. Ніхто з тобою нас не застидає, Що ми , в цю мить, є безсоромно голі. Два тіла зачарованих літає у місячного мерегтіння колі. І підіймаючись угору все, поволі, Минемо безліч доленосних знаків. За руки взявшись злинемо над зорі, Й спочинемо в обіймах Зодиаків.
Після Вашої казкової подачі почуттів, і я тепер сумуватиму у ліжку. Отак живеш-живеш, любиш свою подушку, диван і торшер! А тут такі принади. Прекрасно, одним словом!
п.Людо, мене ваш коментар трішки засмутив. Маю надію, що про подушку .торшер і диван Ви не серйозно.Ваша киця має тримати хвостика трубою! бажаю Вам здорового безумства і ,хворого від щастя ,серця
п.Людо, мене ваш коментар трішки засмутив. Маю надію, що про подушку .торшер і диван Ви не серйозно.Ваша киця має тримати хвостика трубою! бажаю Вам здорового безумства і ,хворого від щастя ,серця
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
