Як пахне хліб в руках моєї нені І келих молока я піднесу до вуст. Тихенько вийду на лани зелені, І там, в хлібах, до ранку забарюсь. А вітер трави долу гне. А роси Немов кришталь виблискують в колоссі. Хто в полі був вночі, у середИні літа? Хто стежку росяну топтав у шпориші? На обрії, туманами сповиту, Хто бачив тінь мрійливої душі? Хто брів між соняхи пахучі, тихі, сонні, Вдихаючи повітря медяне. І хто проніс це сонце на долоні Через життя, той зрозумів мене.
Для мене Ваше"гарно" а головне "зрозуміло" дуже цінне. Спасибі п. Якове.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
