Як пахне хліб в руках моєї нені І келих молока я піднесу до вуст. Тихенько вийду на лани зелені, І там, в хлібах, до ранку забарюсь. А вітер трави долу гне. А роси Немов кришталь виблискують в колоссі. Хто в полі був вночі, у середИні літа? Хто стежку росяну топтав у шпориші? На обрії, туманами сповиту, Хто бачив тінь мрійливої душі? Хто брів між соняхи пахучі, тихі, сонні, Вдихаючи повітря медяне. І хто проніс це сонце на долоні Через життя, той зрозумів мене.
Для мене Ваше"гарно" а головне "зрозуміло" дуже цінне. Спасибі п. Якове.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
1
