Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Коментувати також можна з та

Чт, 25.04.2024, 15:48

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 74

Гостей: 74

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Дрімер Джейана [7]

Фотоальбом, Форум

Гонта Василь [0]

Басенко Олександр [6]

ОК

Гойванович Лілія [3]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Лотоцька Раїса [2]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Назаренко Володимир [9]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Мілєвська Тетяна [109]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Козловський Володимир [14]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Генрик Флора [16]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Мілевська Наталія [12]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Дебелий Леонід [117]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети Миколаївщини	Мілевська Наталія

Горобець узимку

Як горобець, нікуди не спішу,

Збираю крихти, кинуті навіщось...

Куди лечу? Захочу - залишу

Гніздо чуже, холодну в ньому тишу...

Як білий сніг, хрумтять мої думки

І тануть від гарячої стихії.

Легкі підошви, та сліди важкі -

Упевненість моя на них не діє!

Переживу. А може... може, десь,

Де перехрестя вулиць у заметах,

Там горобця чекає кіт чи пес,

І не втечеш на крилах-перелетах!..

Чужий тобі гостинців не лиша

(Йому не вмерти б, може, і самому).

І до поживи жадібна душа

Пізнає швидко, що таке утома.

Я горобець, я цей не знаю час,

В якому пише світ свої закони.

Він сам собі. А мій, напевне, Спас

Вже переріс у люті забобони...

Та нащо він? Який іще момент

Рятує від вселюдського прокляття?

Самотні сльози - чистий сантимент,

Що рве свідомість на ганебне шмаття...

Хіба властиві горобцям думки?

Пташиний страх... А далі без вагання

З людських очей і з Божої руки

Однакове приходить покарання...

Розміщено на сторінці: Мілевська Наталія

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2383 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Ключові (?): Горобець, Мілевська, Зима

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Asedo1949 • 16:14, 02.02.2013 [Лінк на твір] Філософський вірш,п.Наталю! "з Божої руки" всі одержують свої покарання, хто що заробив за своє життя. Він один справедливий суддя. 0Спам 2 Davudenko • 18:48, 02.02.2013 [Лінк на твір] без вагання 0Спам 3 freedom • 21:22, 02.02.2013 [Лінк на твір] Пані ,Наталочко,гарно написано,гарна життєйська тема,натхнення Вам! 0Спам 8 tala • 15:49, 27.02.2013 [Лінк на твір] Дякую, пані Галино 1Спам 4 Pylyp • 21:56, 02.02.2013 [Лінк на твір] Прочитав і відчув себе теж Горобцем! 0Спам 5 malovana • 02:23, 03.02.2013 [Лінк на твір] Твоя Лг замерзла нанівець, Душа її у хрумкоті підмерзлім Рахує час.. Та хто із нас не мерз... В житті бувало... Скажи ЛГ, все буде добре 0Спам 9 tala • 15:52, 27.02.2013 [Лінк на твір] Обов'язково передам! Дякую))) 0Спам 6 LedyDelfin • 10:09, 03.02.2013 [Лінк на твір] "...Легкі підошви, та сліди важкі..." - як точно висловлено, стисло-афористично звучить... 0Спам 10 tala • 15:58, 27.02.2013 [Лінк на твір] Пані Валентино, дуже дякую за коментар. Рада, що Вам сподобалось) Господня рука теж може карати за недостойні вчинки. Але Ви праві, це питання віри та традицій. 0Спам 7 Abigel • 18:46, 03.02.2013 [Лінк на твір] Вірш справив враження. Гідний уваги. Сильний. 0Спам 11 tala • 15:58, 27.02.2013 [Лінк на твір] Дякую) 0Спам 12 Oksanka • 17:28, 27.02.2013 [Лінк на твір] Мене вразив перший куплет... для горобця то є нормою. Для людин- Збираю крихти, кинуті навіщось... Куди лечу? Захочу - залишу Гніздо чуже, холодну в ньому тишу...... оскільки маю"буйну" фантазію, то може сприймаю занаддто.... але завжди боялася неприкаяності, "безмежної" свободи ...вірш на всі 100

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі