Перед новим навчальним роком у новій школі
Що потрібно для мене у буремному світі?
Що тривожить й нуртує грішну душу мою?
Я тепер на розпутті, я без сил знемагаю,
Як ти, Доле, прослала ту стежину одну?
Я тепер на розпутті…
Знов світанки й тривоги,
Знов в напруженні сили, мозку щемкий надрив,
А навкруг дітей долі на життєвому полі,
Шквал емоцій й будення некерований плин.
Знов бажання навчити і обмежені статки,
Прикрість, бідність навколо, заздрість, пиха "вельмож":
То не можна, бо прав всіх, тих, що в нього не маєш,
А то можна, та тільки витрачай власний кошт...
Знов терпіння й горіння, в цім, мабуть, моя доля.
Боже милий, єдиний, надихни і настав
На щасливу дорогу, сонцесяйні світанки!
Я ж для цього всі сили, що зостались,
віддам…
17.08. 2005 року
| 
у Вас 
1
