як си вітпучити
як си вітпучити
треʼ їхати автубу`сом
абу- ше путя`гом,
абу- йти пішки,
як знаїш дурі`шки.
али- ни їдь, де ни знаїш,
там, де - гураґани,
абу- де булота,
хцеш, ту їть си автом,
лити самульотом.
треʼ си добри вітпучити,
і ше мати час,
шуби видіти чудовни,
дику зьвірину,
всьо все є весь час видовни,
треба справдити ціну.
вузьми наплечник і шатро-
жий на шатрувиску,
як дурога ти низнана,
запитай Питра, Ївана,
вуни знают, шо де є,
хто за скільки прудає.
гутуй всьо ду шатруваня,
ду варіня, ду спаня`,
і вузьми с субом баняк,
ни- баняк, а - банячок,
воду і цинтровий сок.
запакуй всьо, шу треба,
часто дивися на небо-
чи нема виликих хмар,
чи ни суни блискавиця,
чи ни бʼє Пируна грім.
маїш рупзак? а- шо в нім?
можиш їхати над мори,
абу- де високі гори,
на багацтво сьвіта:
то всьо люблят виликі діти.
вздриш пиліканів,
других пта`хів,
і- дильфінив, і- мурсвинів,
і- видмедів, і- лисиць:
зьвірі мают багато лиць.
є ше- гади, павуки,
дикі коні, кумарі,
урли і яструби вгурі,
є ше мавпи, є лимури-
я вас всіх зовсім ни ду`ру.
кумарі кусают страшенно,
де пупало, нимилосердно,
а ше- мухи літают,
деякі тожи кусают
і сідают на всє їдло-
так видут сибе нигідно.
на пляжи кумах нима,
і нима їх, як зима,
али є, кули є мокро,
де вуда, де кубані`,
і ввечирі і, навіть, зраня.
кумарі нас пхают дудому,
там, де - річка, там- де соми,
де малі пискарі, де є щуки,
карасі, вʼюни і раки,
і - ше дужи таке`-вся`ке.
(з курсу лемківскої мови-
ду рузмови)
Їван Питришин
Додав: ivanpetryshyn (12.01.2025)
| Автор: © Їван Питришин
Розміщено на сторінці : Петришин Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 335 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Maksymovych : Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
"А риба сама скинула кості"
Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...