я сибе ту ни хвалю
я сибе ту ни хвалю,
ну, а ти-мине?
ти ня видиш ше
чи-нє?
виджу, али- шо?
мном гурдуїш.
певні- так.
шубим тя ни видів.
певні-с зовсім знидів.
а, вуно юму сказало,
шу типер то всього мало.
мало- дужи ни багато,
шуби ше кумусь давати.
я сибе вже якось так,
і с субом си пугадаю,
випʼю кави абу чаю,
ну, і -най, ну, і-най,
шось напишу, путлумачу.
дам нигідним віршом здачу.
свій свуйого ся буїт,
свій свуго ни поважаї,
тіки чось туди питаї,
як ся троха гірши маї.
ваш ту їхнім всьо даї,
пувідаї і гадаї,
али пучутя нимаї,
видно камінь в серці маї.
сес сесу в сесе намовит,
а сесого та убмовит,
упталапаї в булоті,
і уптраскаї в кубанях,
ше в пумиях пупулочи-
всьо наплети, шо тіки хочи.
Їван Питришин
Додав: ivanpetryshyn (01.02.2025)
| Автор: © Їван Питришин
Розміщено на сторінці : Петришин Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 291 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.