Нд, 15.06.2025, 23:31
Меню сайту
Категорії каталогу
Вірлан Роксолана [141]
Круль Марія [2]
Петришин Іван [165]
Буняк Наталя [19]
Костинський Борис [3]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети США категорії та розділи української поезії, українська проза Петришин Іван
 

шо ми тіки ни маєм!

шо ми тіки ни маєм!

маїм автостради,
мочари і млаки,
і- болота, і- дyлини,
і- цисарки-дороги-
всьо, шо видиш- під Богом.

на озерах, маїм фалі,
шу в Україні кажут "хвилі",
глина і граніт нам милі,
маїм олуво, узера, і - каміня, каміньці,
як той, шу маїш в руці.

а, зимом, ми маїм лед,
на висні, луки всі - в цьвітах,
шу би видіти те пʼєкно,
ту то треба міти.

маїм дебрі і пісок,
попіл, потіки, пустині-
всьо так, як в Україні.

а, ше є сурова нафта,
і- рівнини, ріки,
є ше скали, є ше гори,
навіть - затоки і мори!

маїм срібро, сталь чи- оціль,
яри, париї і балки,
маїм ву`гля, горбки і горби-
всьо то вуругам є в воці,
али ніц їм ни дамо ду торби.

маїм ше і вудупади,
чарівні джирела,
маїм золуто, жилізо,
дирева-ліси,
навіть- праліси,
там де ягуди-гриби,
а, в путоках - риба-раки,
на лугах- цьвіти і маки,
і- папуроть, шу цьвіте-
таке ни знайдити нігде!

є багата Лимковина,
є багата Україна,
али треба миру-волі:
в наших сирцях- наші долі.


Їван Питришин

Додав: ivanpetryshyn (02.03.2025) | Автор: © Їван Питришин
 
Розміщено на сторінці: Петришин Іван

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 175 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz