за Австрії,
в Талергофі,
був табір кунцинтрацийний,
віт двайцятих ду трийцятих,
де були русини і лемки,
і- теш галичани,
ду них в мадярів, австрійців
ни було шани,
бу вуни любили руских,
були русо-люби,
мали ся признати,
шу вyни- українці,
а, як- нє, ту для імперій
були, як чужинці.
старі хлупи і баби,
шу ни мали шкіл,
були бідні і вірили,
шу рускі пуможут,
шу вуни є справидливі,
али то ни знали,
шу рускі брихали,
як туті шакали:
ни любили українців,
лемків і русинив,
рубили їх кріпаками,
слугами, рабами,
ни давали їм зарплати,
їх тяшко гнубили,
знущалися, били...
а, типер, ту їх путомки
бомбами вбивают,
ані Бога, ані совісти,
ні сирдец ни мают.
вчися, дружи,
і то- дужи:
ворох твій- ни брат,
як будиш вуругам вірив,
будиш видів ти волю і сонци
з-за ґрат.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас