Плаче дощ
Сльозами неба.
Плач за тими,
Яких нема.
Догоряє жовто
Свічка пам'яті
В димах.
Все- обличчя,
Очі, очі,
Імена та імена.
Щось нам дощ
Сірий шепоче.
Але й він мина.
Плаче небо,
Срібні сльози,
І вології думки.
А у пам'яті -
Лиш- розпач-
Фотографії, знимки'.
Зостається тільки мова,
Тільки рідні голоси.
Пам'ятай їх кожне слово,
Й мови стяг неси. Неси!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас