Пн, 13.04.2026, 18:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Вірлан Роксолана [141]
Круль Марія [2]
Петришин Іван [256]
Буняк Наталя [19]
Костинський Борис [3]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети США категорії та розділи української поезії, українська проза Петришин Іван
 

Стюарт Клоет 'Персики Солдата

Стюарт Клоет "Персики Солдата"


/уривок/

«Я їх не крала, мамо. Це солдатські персики. Ми возили туди яйця, щоб їх дістати. Це- дикі персики». Дитина плакала.
Пані Бреннен встала. «Нехай вона бере персики. Нехай бере скільки захоче. Солдатські персики нікому не зашкодили». Пані Бреннен знову сіла. «Солдатські персики», – сказала вона, – «що виросли з їхніх кишень».
Сльози текли по її щоках. Вони текли вздовж зморшок її обличчя і капали на заплямовану тютюном сукню з альпаки. Вона не намагалася їх спинити.
«З їхніх кишень?» – спитав Вейн.
«Вона має на увазі їхні ранці».
«Тоді, є й персикові дерева?»
«Так, є дерева – їх багато».
«І вони закопали їх там, де вони впали? Ви добре знаєте це місце?» – спитав Вейн.
«Усі його добре знають. Усі діти беруть з них персики. Вони ростуть ось так». Джордж Бреннен провів пальцем візерунок на пилюці ганку. «Ось тут їх найбільше... Саме тут їх більшість.. Їх поховали по обидва боки дороги... а тут загинули пластуни ». Він намалював розкидані цятки.
«Потім загинули й пластуни», — сказав Вейн. «І це не була вина мого діда».
«Це не була нічия вина», — сказав Бреннен. «Бури ховалися і не стріляли».
Вейн засміявся. «Можемо піти туди завтра?» — спитав він. «Я складу карту для свого батька. Бідолашний батько», — сказав він. «Якби ж він знав про це багато років тому! Він мало не прийшов одного разу, а потім боявся приходити — боявся того, що він міг знайти».
«Ми називаємо їх солдатськими персиками», — сказав Джордж Бреннен. «І шкода, що вона не оповіла вам цю історію — я чув її сотні разів — але вона стара; «Вона- чарівниця».
Його бабуся підвела погляд. «Я пам’ятаю так само добре, як і будь-хто інший», – сказала вона. Вона показала на Вейна. «Я пам’ятаю його діда. Чудова людина. У ті часи були чудові чоловіки».
Бреннен взяв Вейна за плече. «Ходімо до мене. Переночуй, а завтра поїдемо туди».

тлумачення з англійської

редагування Івана Петришина

https://www.classicshorts.com/stories/peaches.html

Додав: ivanpetryshyn (01.03.2026) | Автор: © Ivan Petryshyn
 
Розміщено на сторінці: Петришин Іван

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 194 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Translation

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
virchi: Воістину Воскрес Христос!
Дякую за публікацію!

virchi: Дякую за розуміння! 
Завжди раді бачити вас на сайті!!!

ivanpetryshyn: Тепер, я певне, вже дотримався реґламенту.
Типер, певні, юш-ім ся риґляменту дутримав.
Мислім, да се прітрімав на ваші реґлямент днеса.

З повагою, ІІП

ivanpetryshyn: Вибачте: так хочеться поділитися перлами світової літератури!
Вибачайти, так ся хце пуділити клийнодами сьвітувої літиратури!
молім, да се не зліте: імами да желім предложіті діаманті




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz