я бачу ваші серця:
камінні, металеві,
залізні, мідні,
пластмасові, скляні,
дерев’яні-
недоступні, без співчуття,
двигуни роботів,
без людського биття,
і очі, що дивляться
на людей, мов на сміття.
я бачу ваші серця:
у тернах колючих,
у листі дерев зелених,
у хрещатім барвінку,
у підсніжниках білих,
в анемонах, у синіх фіалках,
у ромашках, у маках,
у нарцисах, у зелах пахучих,
в полинах, у м’яті, в рум’янку,
у лілеях, у квітах лугів і полів-
я навчився бачити ваші серця,
я побачити їх зумів.
не вдавайте того,
чого в них нема,
не обманюйте підло
і низько-
я все бачу, бо я старий
я - уже не хлопчисько.
ваш трагічний театр прикидань
видно і без лорнета,
ви завдали чимало страждань
українцям і поетам.
я бачу ваші серця-
не суджу:
я знаю, не ваша вина,
я тією ж планетою
з вами лечу,
але я не п’ю вина.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас