Чому ми так боїмось змінюватись? Чому мріємо про кардинальні переміни, але коли приходить той істинний момент ми в паніці, нашвидкуруч, змінюємо свої погляди? Невже нам подобається танцювати під оркестр диктуючих канонів? В цю мить, напевно, кожен з вас подумав, що ні я не такий, я індивідуальний, я особистість. Та я поспішу вас засмутити, такі думки, частіше за все не мають ніякої твердої основи, простіше кажучи це пусті слова, видумка, а для декого просто мрія. На жаль, наша індивідуальність перестала бути індивідуальною, а разом з нею ми змінили свій напрям на загальноприйняті умови, які диктує нам суспільство. І нам не залишилось вибору, тому і живемо під ковдрою суцільних стереотипних поглядів, які можливо нам не подобаються, які ми не сприймаємо, які нас не цікавлять і взагалі, які не викликають емоцій. Але, не зважаючи на свої погляди та переконання, ми наслідуємо їх. І навіть не кажіть, що саме ви не та людина, адже ви живете тільки за своїми правилами. Це твердження буде, дійсно, правдиво звучати лише від робота. Інші ж люди нахабно брешуть не тільки іншим, а в першу чергу собі. Тому, щоб перетворитись із маріонетки в справжню особистість, потрібно, в першу чергу кардинально змінити своє мислення, тобто відкинути, нав'язанні попередніми поколіннями, стереотипи. Звичайно, відразу ж постає питання, про які стереотипи іде мова? (якщо я їх не підтримую). Ну, хто ж зізнається іншій людині, а тим паче собі, що своя голова повністю ними забита, що свідомість вже жити без них не може, а відмова означає повна амністія від звичайних поглядів суспільства. Але, як там би не було, якщо ти хочеш змінитись, то без радикальних рішень не обійтись. Досі не повірили жодному слову? Тоді, що ви відповісте на найбільш розповсюджене твердження, яке стосується кожного, і в якому говориться, що ти повинен(на) за будь-яких обставин, в будь-який час, але ти повинен(на). Чому я повинен(на), можливо воно мені не потрібно, але я повинен(на) закінчити університет - бо без диплому роботи не знайдеш, я повинен(на) виправдати очікування батьків - не впасти обличчям у бруд і повинен(на), на жаль, ходити з цим ярликом, притримуючись думки, що він насправді правильний. Це не ваш стереотип? То можливо, в іншому ви відшукаєте себе. Наприклад, в компаніях часто можна почути давно затерту фразу: « Чому не п’єш? Ти, що мене не поважаєш?» Напевно, цей вислів кожен чув у свою сторону. І ні щоб відмовитись, ми просто беремо чарку в руки і випиваємо до дна. Вже не важливо, що не хочемо, що не можна, що не любимо. Варіантів є багато, а ось сказати коротке та просте слово «ні» не в змозі більшість. А що за дикунський стереотип, про блондинок? Невже необхідно всіх ставити на одну ланку? Чи ви ніколи не чули про Ангелу Меркель, Кристин Ланград, Хиллари Клинтон? Адже ці жінки, не зважаючи на натуральний колір волосся, дійсно, не тільки домоглися успіху, але й зруйнували всі стереотипні думки про даний ярлик. До речі, треба змінювати ще один застарілий стереотип, який прийшов до нас з далекого-далекого минулого. По правді кажучи, дивлячись на сучасне суспільство, не віриться, що цей стереотип і досі існує. Напевно, ви вже здогадалися про що йде мова. Звичайно про весілля, точніше кажучи, про одруження жінки, а ніяк не чоловіка. Скільки можна підкорятись цьому безглуздому баченню? Не вийшла заміж – невдаха, вийшла заміж після 25 – стара діва. Та де ви бачили в 25 років стару діву? Покажіть мені хоча б одну, щоб даний стереотип мав право на існування. Ще один ярлик, який привертає увагу, стосується чоловіків. Так, мої дорогі, саме вас. Цікаво, хто вигадав, що чоловіки не плачуть? Хто подав цю безглузду ідею, яку суспільство, мов стадо, підхватило і закарбувало у себе в пам'яті. На вашу думку, чоловіки не відчувають болю? І зараз я маю на увазі не фізичний біль, а біль утрати близьких людей, в прямому сенсі цього слова. А як на рахунок ще однієї відомої фрази: «Всі мужики – козли»? Козли разом з козами та іншою рогатою худобою на полі пасуться, а чоловіки – це по-перше такі ж люди, як і ми, а вже потім всі члени сімейства парнокопитних. До речі, вибираємо чоловіків ми самі, тому можливо ми ж і перетворюємо їх на козлів, а вони в свою чергу нас на стерв? Існує ще безліч стереотипів, які наче мряка, покрили нашу свідомість. І на сьогоднішній день, ми вважаємо, що всі американці товсті та тупі, що всі естонці не швидкі, німці – акуратні, мусульмани – терористи і у всьому винні евреї. Про нашу націю складено, не менше стереотипів, які справді, не всім до вподоби. Та можливо потрібно починати з себе? Зламати старі погляди, вийти за рамки прийнятого і переглянути власне життя з іншої точки зору, з іншого погляду, простіше кажучи знайти нову інтерпретацію, нову картину.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
