Беркут
Стіна щитів, нема дороговказу, Завмерло серце й дух вже скам’янів, Живі статуї, йдуть лиш по наказу, Стріляй, вбивай- хотів чи не хотів! У багатьох дитяче ще обличчя, Ще бритва не торкалася щоки Чому він тут? Байдужість? Протиріччя? Чи спроба сили юної руки! Питань, питань! На них не відповісти, Не знав життя ,шукав свою мету. Знайшли його провладні активісти, Забрали серце, убили доброту. І ось тепер стоїть на барикаді, Тримає щит, готовий бить народ. Знає одне – він гаєчка при владі, Наказ-убий!! Провладний «патріот»!
Додав: Таля (31.01.2014)
| Автор: © Наталя Буняк
Розміщено на сторінці : Буняк Наталя
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2118 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині