В осінній вечір знов і знову
Крізь ночі й роки напрямки
Ведуть до мами на розмову
Мене рясні мої думки.
В них я – маленька, все горнуся
До материнської щоки…
Сміється молодо матуся…
Той сміх замріяно-терпкий.
Вже падолист пряде калина:
З роками осінь заодно...
Хоч у душі я ще дитина,
Говорять Ви мені давно.
На давні спогади тумани
Лягають, наче сивина,
Але любов у серці мами
Завжди квітуча, як весна.
Спасибі, мамо, за любов,
Що Ви посіяли-зростили,
За молитви-святий покров,
Які дарують сили.
Дякую за увагу і нагороду. Від Вас приємно їх отримати.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
