***
...І засурмив Третій Янгол, відкрилось небо, Впала пекельним болем полин-зоря. Люди, вогонь, могили, гроби сталеві… Душі сталеві, безвість…десь ти і я... «Ми» , всепропахлі ядом, безлуння, вітер, Сиві безмовні хащі, столикий біс. Тихо ішла недоля, отак, нізвідки… Прип’ять… Вкраїна… Мати… сурма на б
Додав: ivsuktc (26.04.2016)
| Автор: © Леся Шмигельська
Розміщено на сторінці : Шмигельська Леся
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1951 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА