Бентежить душу вечірній спокій.
Доспіла осінь вже на порозі.
Думками віра жила допоки
В дім не пускала холодну осінь.
Душа в молитвах благала щиро
Тепла і літа й краплинку долі.
Летять хвилини вітрами миру
І тихо стогнуть дерева голі.
Занадто пізно вже щось міняти.
Пора осіння мов перед смертю.
І танув крик мій терпкіший м'яти,
Й слова згубились до дір затерті.
Осінь-лише миттєвість. І ,до того ж , осіння печаль дає поштовх для творчості. народяться інші слова. емоції,хай колись уже пережиті, але і Ви тоді була ІНШОЮ...
ритм збитий. хоча зміст дуже подобається. рима щиро - миру? Може, летять хвилини болю штрих- пунктиром. але тоді склад вилітає. пишіть. пробуйте. у вас є хороші думки. щиро. всіх благ!
Занадто пізно вже щось міняти, Та пора осіння - пора лиш року. Ще будуть весни, трава і м'ята І в луг квітучий босоногі кроки. Ще буде небо і сонце ясне, Й зоря ранкова як та заграва, Ще буде все... наш світ не згасне, То ж сумувать ти не маєш права. )))))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
