Упало снігу – аж під стріху. Два дні з подвір’я у садок його вивозили. З санок скидали яблуням на втіху. Бо знали нащо – навесні, деревам буде вод і соку та стане сил, у стислі строки, розкрити шати листяні. Дрімали яблуні та вишні, - дивились сон про травень-цвіт, мрійливий теплий колорит, де сонце гріє дужче, ближче… Хай поки сплять, снігами вкриті, які насипала зима, вона ж старалась не дарма, - щоби її згадали в літі. У серпні, в спеку, прохолоду знайдеш в плодах. А ну, бігцем смакуй дозріле, з морозцем. Спіймай холодну насолоду! Ой, як далеко серпень тихий… А нині снігу… Сипле вкрай. Зима все сіє на врожай, - для саду й поля – аж під стріху. 8.02.2012
Гарний, приємний вірш про зиму! Прочитала з насолодою!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
