Так, справді, Сергіє, Оксано! Такі твори необхідні! І хоч скільки не кажуть нам - не подавай, бо проп*ють, прогуляють, відберуть, але ми знову і знову подаємо біля церков, магазинів, метро, площі. Можливо для того, щоби навіть витративши кошти на ті нещасні сто грам, хтось таки згадав свої молоді роки, своє дитинство. Врешті-решт просто став на кілька хвилин ЩАСЛИВИМ.... Дякую за твір!
Яких саме? Але здогадуюсь, що негативних. Тільки но перечитав твір. Так, не скажу що усе ідеально підібрано, але вцілому справляє приємне враження. Було б гарно, якби пані Оксана цей твір записала на аудіо і надіслала нам для розміщення у категорії "аудіовірші". Думаю що сподобався вірш багатьом відвідувачам
Та нічого, нехай буде. А фото потрібно додавати розміром до 100 Кбайт. Можна дозволити більше, але тоді швидко закінчиться безкоштовне місце на сервері
В принципі, 100 Кб достатньо для нормального розміру світлини. Тож спробуйте ще, а якщо буде не отримуватись - скажіть, а раптом це помилка на сервері
Я згоден з Вами, Вікторе! У тому, що у нас безлад у країні - винуваті ми самі. Я не буду розвивати далі думку, бо вона торкається релігійної тематики, але суть така - це за наші гріхи, байдужість....
Думаю, що більше стереотип заважає. Тим більше є одна група "Чиж", яка теж виконує цю пісеньку про папіроси. Не переймайтесь, цей твір знайде свого вдячного читача.
Таке відчуття, пане Василе, що це не Ваш твір!!! Усе на ВІДМІННО - не тільки зміст, а й віршоване солово. Правда є у творі - чому живемо так? Тому, що не має Божого благословення! За останній стовпчик - "+1" до рівня довіри!!!