Ви опублікували твір у категорії "Бажаєте мати інтерактивну сторінку?". Для створення Вашої сторінки поезії та фотоальбому необхідно щоби Ви мені надіслали власну біографічну довідку та фото
Якщо маєте його координати - передавайте моє вітання! У нас, на першому сайті, є його персональна поетична сторінка. Кому цікаво - заходьте. Там, хоч і не багато творів, але є кілька поетичних перлин. Для мене - це "Стали вітри вихристими..." та "ДИВАЦЬКА СОНАТА"
Дякую що опублікували фото. Не було часу створити Ваш фотоальбом. Можете і надалі публікувати фотографії до цього розділу (Полтавська область), а коли буде створено фотоальбом, я перенесу усі Ваші фото до нього
То просто є проблема як і у кожного з нас - тіло хоче розваг і мирського життя, а душа - стояти у Церкві і молитися Богу. На жаль, як це буває часто, перемагає мир... Для того, щоби побороти мирське існують паломницькі поїздки до великих святинь нашої віри. Їдьте, якщо є кошти і час. За твір - відмінно, бо сам завжди у боротьбі....
...правильно, Вікторіє, Ви кажете "Що нікуди іти". Нам, українцям, треба піднімати голову і йти до мети не озираючись ні на Захід, а ні на Схід. Тільки самі собі ми зможемо допомогти. За вірш - 5!
От за цей твір я поставив відмінно! Звичайно, у творі багато того, з чим я не погоджуюсь, але як я написав Вам у попередньому комендарі: "Можливо так і повинна відчувати і віршувати закохана людина?"
Звичайно зрозуміють! Такі твори не можна ховати від загалу! Молодець, що опублікували! Вірно каже пані Софія - як просто написано і як чуйно і правдиво...
Пані Наталю, а Ви не пробували написати загадки для дорослих? Якщо так, то опублікуйте, але відповіді, як каже пані Тамара, краще надрукувати самим користувачам. Якщо не писали, то можливо спробуєте?
Поставив 4 за твір, бо щось відштовхують ось ці слова: круговиді, гризота, убгала. Звичайно, я розумію їх зміст, та чи не можна їх замінити бульш м*якішою римою? І ось тут: "Докупи все, що – нероздільне… ...Чужі думки? А, може, влада..?" Слово влада якось зненацька вривається у твір і "трощить" ліричну тему твору. Вам не здається?
Так, справді, Сергіє, Оксано! Такі твори необхідні! І хоч скільки не кажуть нам - не подавай, бо проп*ють, прогуляють, відберуть, але ми знову і знову подаємо біля церков, магазинів, метро, площі. Можливо для того, щоби навіть витративши кошти на ті нещасні сто грам, хтось таки згадав свої молоді роки, своє дитинство. Врешті-решт просто став на кілька хвилин ЩАСЛИВИМ.... Дякую за твір!