Ні, Лесю, логін-логіном, але у особовій картці автор вказав своє повне ім*я, то ж не боїться, це точно. А от щодо твору, то мене особисто відштовхнули перші рядки, які не максималістські, як казала Леся, а дуже самовпевнені і не вірні:
О прекрасна єдина кохана, Якби знала ти, як я люблю, Як кохаю тебе до нестями, Ти відкинула б гордість свою. Ти відчула б за спиною крила...
Адже треба бути на 100 і то і більше ( ) відсотків бути впевненим у тому, що у когось виростуть крила, коли він дізнається, що його кохають. А якщо ні? Що робити? Інша справа, коли вона (він) комусь казав/ла про своє кохання.
Думаю, що головне у більшості казок (не сучасних, жахливих) було головне - дружба, взаємодопомога. Дружба у творі Жанни є. А інше, думаю, буде у наступних історіях мишки та бегемотика. За історію, звичайно, відміно!
На жаль, нічого з цього приводу сказати не можу, адже цю новину опубліковував не я, а користувач "a_syddi_hto". Думаю він усе більш детально пояснить або тут, у коментарях до цієї статті, або опублікує нову новину. \\\\ А від себе додам, що хоч я і не віршую, але коли б віршував, то мені було б цікаво дізнатись усі подробиці конкурсу - прізвища членів журі, вартість премій та ін...
Чи зацікавлять наші користувачі, чи ні, але було б добре, якби Ви інформували на нашому сайті про перебіг подій конкурсу - скільки творів надійшло, від скількох користувачів та ін.... Можна друкувати цю інформацію тут, у коментарях до цієї статті, а можна і оформляти як нову статтю...
Звичайно, що треба останный стовпчик переробити. Та якщо про конкретику - краще коли перші 2 рядки останнього стовпчика будуть закінченням твору, адже логічно:
Наче кішка лапками, тихо йде Зима й за собою сніг, несе вона.
Це не професійна порада (бо ж я не віршую), але щось подібне потрібно зробити.
Було б краще, якби поети надали на їхню думку, ліпший варіянт будови рядку (але вимагати з них не можна, адже у кожного з нас є безліч справ, та й краще свої твори виправляти, а ніж чужі)
Перечитав кілька разів, то хочу задати питання, то це добре, що забирають цуценят? Бо якось ніби прихований текст тут...
///// Сам не знаю, чому не з*являється. Мабудь є певні причини, адже він не повідомляв, що не буде його більше на сайті, та й суперечок між мною і ним теж не було (можливо з користувачами). Сподіваюсь що повернеться...
Так, справді гарно. Я б сказав - урочисто, але водночас "по домашньому". Це одне із величних християнських свят. Тож давайте сьогодні і завтра підемо до церков і зустрінемо народження Христа!
Згоден із зауваженнями, але думаю, що вірш треба "реанімувати", адже тема не погана - про сон, який стає "явью" (рос.). Чи Ви не будете вносити до нього зміни? Але якщо буде новий варіант, то оформіть його як новий вірш, а у цій публікації дайте ланку на нову версію (це не обов*язково, просто так було б краще).
Щодо булови твору, то сумніваюсь, що усе гарадз. Та про сам зміст скажу, що вірш дає не тільки надію і віру у краще, а як пише автор - "Бо треба ж щастя будувати". Здаєть не погане твердження? Відмінно!