Зимова ніч
Зимова нічка
з неба сипле порох білий
І сота свічка мені розкаже,
Що то був день змарнілий. І стулені повіками вже очі,
І, наче, скоро прийде сон,
Я згадую тебе щоночі:
На це мені немає заборон. Хурделиця танок свій завела вже вкотре,
Колега мій розмалював віконне скло.
В цих стінах серденько живе самотнє,
Все знає місяць, що підглядує у вікно. А завтра також прийде ранок,
Такий же день і темна ніч,
І знов побачу місячний серпанок,
Немов пройшовся ангел босоніж. Що день прийдешній мені готує?
Я не знаю, та все ж чекаю.
Хай ніхто щоранку не сумує,
А ніч старанно вчить погане забувати.
Нехай насниться все, що забажаю,
Бо треба ж щастя будувати!
23.01.2008
| 
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.