Зимова ніч Зимова нічка з неба сипле порох білий І сота свічка мені розкаже, Що то був день змарнілий. І стулені повіками вже очі, І, наче, скоро прийде сон, Я згадую тебе щоночі: На це мені немає заборон. Хурделиця танок свій завела вже вкотре, Колега мій розмалював віконне скло. В цих стінах серденько живе самотнє, Все знає місяць, що підглядує у вікно. А завтра також прийде ранок, Такий же день і темна ніч, І знов побачу місячний серпанок, Немов пройшовся ангел босоніж. Що день прийдешній мені готує? Я не знаю, та все ж чекаю. Хай ніхто щоранку не сумує, А ніч старанно вчить погане забувати. Нехай насниться все, що забажаю, Бо треба ж щастя будувати! 23.01.2008
|