Так. Тому й осінь Мені вірш подобаєтся саме такою загадковістю, де є і "вагітні хмари", і "голомозі вікна", "квітчасті парасолі". Та врешті-решт "То просто осінь…"
Дякую, Вікторіє, за вірш! З перших рядочків поранув у ваше світосприйняття і не пошкодував. Можливо далося взнаки відчуття подорожі та капітанство Гранта
Приєднуюсь до усіх схвальних відгуків. "Ти навіщо мій світ розбиваєш, Доторкнувшись чужого крила?" - ми дуже часто замість любуватися прекрасним, хочемо дізнатися, а що ж там усередині...