Не праві, Максиме. Якщо на те піщло, то усім поетам треба піти не тільки з цього сайту, а й з усіх інших. І взагалі не дукуватись і нікому не читати свою поезію. Бува й так, що такого наслухаєшся про свій твір. Pani Frosia просто висловила свою думку. Так вона сприйняла Ваш твір. Треба бути готовим до всього і терпіти, справді терпіти, бо це - Ваші читачі. Іноді краще самому пояснити вірш, аніж чекати, поки хтось знайде відповідь десь у словниках. Терпіть і буде визнання. У нас були такі полеміки у коментарях, що ті зауваження, що написала Pani Frosia - просто подяка за Вашу поезію. ======== Ще раз додам, що мені вірш сподобався, бо я не вчитуюсь у слова, вирази. Для мене головне зміст, як Ви розкрили проблему твору. ======== До речі, пане Максиме, у нас є опція щодо друку віршів, до яких не можна писати коментарі. Єкщо це потрібно, коли надрукуєте вірш, скажіть і я вимкну опцію розміщення коментарів. Тільки навіщо це? ======== Сподіваюсь на відгуки інших поетів і закликаю бути чесними, тобто такими, які Ви були завжди. [b]
За твір - 5! Гарно: "Відтак не цураюсь ні рими, ні риби, ні нонсенсу. Узявши за приклад досягнення знаних митців, душа мовчазна моя світом незораним носиться з шуканням споріднених душ і пером у руці."
Думаю, що на тому сайті, де Ви розміщували твір навіть не читали змісту. Треба хоча б попередити перед зняттям чи домовитись про зміну назви хоча б для того сайту.
А щодо русизмів у творах, то Ваша правді, Ірино. Буває так, що замінивши на українське слово щось із русизму втратись колорит твору, його унікальність і відповідність регіону країни. Русизми тут цілком доречні. У цьому оповіданні усе з уим гаразд! Так само вони доречні (тільки не русизми, а діалекти) у творах Василя Шляхтича, Федуха Мар*яна...
Та не треба заспокоюватись нашим поетам, прочитавши ці коментарі. Бува й так, що у вірші є русизми, які просто заважають сприймати твір, вони є помилкою... -------------------------------------------------------------------------- "Але Наталка його не чує, вона їсть пасльон та насолоджується смаком дитинства... "
Ваша правда, Миколо у Ваших словах, що приводить Любомир та Наталія.
Вчасно повернув нас до цього твору своїм коментарем Любомир. Адже за наші гріхи було розіп*ято Христа. Та Він переміг усі гріхи наші своїм воскресінням. Тільки давайте не будемо своїми справами знову вети на Голгофу Христа.
"Воскресіння Христове ознаменувало перемогу життя над смертю. У Христі як істинному Богові, Спасителеві й Господі для кожного з нас відкривається можливість власного воскресіння. У цьому й полягає перемога Христа над смертю. У світлі Христового Воскресіння смерть людини — це не припинення буття, не безслідне зникнення зі світу, це перехід в інший стан. Саме таку радісну впевненість у вічному житті у Христі та з Христом дарує нам Воскресіння Христове (Ін. 3: 16). З особливою силою звучать для нас богонатхненні слова святителя Іоанна Златоуста: «Хто здатний глибоко пройнятися думкою про Воскресіння, чи боятиметься смерті, чи страшитиметься чогось іншого?». (з Пасхального Послання архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви, Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви)
В Україні добре відоме ім'я Анатолія Олексійовича Лихошвая – члена Національної всеукраїнської музичної спілки, лауреата другого фестивалю народної творчості (1987 р.), автора віршів восьми збірок пісень полтавських композиторів. Він же кандидат економічних наук, доцент Полтавської державної аграрної академії.
Понад 35 років дарує людям пісні Анатолій Лихошвай в співдружності з полтавськими композиторами, зокрема Валентином Міщенком, Василем Якубовичем, Михайлом Савченком, Олексієм Чухраєм, Володимиром Сліпаком, Анатолієм Ждановим, Геннадієм Оглобліним, Ігорем Засульським, Тетяною Садохіною, В'ячеславом Кощієм, Володимиром Карлашом. Творче тріо у складі Ігоря Горбачова, поета Анатолія Лихошвая і завідуючого кафедрою фінансово-економічного аналізу, доктора економічних наук Анатолія Трохимовича Опрі створило “Гімн Полтавської державної аграрної академії”.
Творчі звіти-концерти поета-пісняра в обласному музично-драматичному театрі ім. М. В. Гоголя, обласній філармонії, міському будинку культури, Полтавському краєзнавчому музеї відбулися при заповнених залах полтавців та гостей міста – шанувальників його творчості.
Значним здобутком поета-пісняра є створені за його ініціативою зразки 7-ми тематичних компакт-дисків, до яких включено 102 музичних твори (пісні, романси, балади). На базі цих матеріалів можливо було б видати 3-4 сувенірних компакт-диски.
Пісні на вірші Анатолія Лихошвая виконують народні та заслужені артисти України, відомі співаки Полтавщини, хорові та самодіяльні колективи.
Музичні твори згруповані за ознакою тематики, а саме: “Доброго ранку, Україно...”, “Пісні про славне місто Полтаву”, “Горіла свічка воскова...” (романси), “В садочку калина...” (жартівливі пісні), “Три верби”, “Естрадні пісні”.
Вечором не знаю, чи буду на сайті. Вірніше точно буде, але у який час?
Навіщо блокувати Вас? У Вас ні між нами, ні з іншими користувачами конфліктів не було. Аккаунти не блокуються через те, що користувачів не було довго. Є такі, що зареєструвались і їх з того часу не було на сайті - вони теж лишаються.
Напишіть, де були, що бачили. Можна тут, у коментарях, або у цій статті.[/b]
Ще раз дякую, Ірино, за те, що привели Романа до нас. Дякую і Вам, Романе, що друкуєте свої твори! І за перші коментарі до інших віршів, адже до Вашу думку будуть враховувати, бо Ви самі гарно віршуєте.
Ви знаєте, настільки усе піднесено, що навіть не сприймаються сумні слова, що у останніх Ваших рядках. Я б назвав Ваш вірш "Ода втраченому коханню". Чого так? Досить сумувати, відкривайте вікна, виходьте на вулиці, диайте на повні легені - ВЕСНА! Зустрінете ще кохання! Усе буде гаразд!
Як Вам, шановні відвідувачі, але мені сподобалось. Щось схоже з молодим вітром, який ще, не навчився добре трясти шапки дерев та знімати дахи будинків.
Пане романе, останній рядок - то слова з пісні? Якщо так, давайте розмістимо на сайті, щоби відвідувачі слухали, аби відчути те, що і Ви, коли писали цей вірш
Коротко кажучи: Друкуйте за тиждень не більше 3-х віршів. Наступного тижня - ще 3. Можете розміщувати вірші не усі під ряд, а "дозуючи". Сьогодні один, завтра два чи один...
Якщо інші автори надрукували після Ваших публікацій десь близько 10 творів, то Ви можете друкувати ще до 2-х творів у цьому ж тижні.
Моє відношення до теми релігії Ви знаєте, тож і не буде новиною моя оцінка за Ваш вірш, Любомире - 5! Як вміло Ви підвели нас до головного: "Як частo, з встигань, нe встигаєм oдoгo, В кoтрoму б встигалoсь встигати дo Бoга..." Молодець! Хочеться ще продовжити вашу тему, не знаю, чи встигну сьогодні.
Не те важливо, де ти працюєш, а те, хто ти є на цьому місці. Можна працювати в Україні і бути для чужим, а можна за кордоном, і бути для неї (України) найріднішим. До цього твору лишала коментар Тамара Шевченко, але для мене вона є і буде земляком, УКРАЇНКОЮ, бо те, що вона робить ТАМ (дивіться за цією ланкою), переважна більшість ніколи не робила ТУТ.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('