Зауваження Любомира слушне, адже цей рядок явно означає про спільну смерть: Ми далеко вже від світу Що набрид нам вже двоїм Ми прощаємося з тими Хто ще знав нас і любив
Пробач, що тебе не тримаю, Не молюся тобі, пробачай... Де і з ким ти - нічого не знаю, Будь де-небуть, та просто кохай!
Не можу погодитись з другим рядком цього уривку. Навіщо милитись на нього, коли він уже не ваший? Інша справа, коли це Ваша сім*я, є діти. Тут так, треба молитись, щоби "врозумити" любителя гречки.
RockBoy Можливо не бреба було аж занадто довго носити на руках? Іноді жінки люблять чоловіків які поводять по відношенню до них дуже стримано, без сильних пестощів і т.д.
Сподіваюсь, що жінки дадуть відповідь на питання Олега
То була моя відповідь на варіант вірша Наталії Гуркіної. А щодо літературних прийомів, то я це знаю просто у творах на релігійну тематику їх не використовують. Це лише при умові, що автори глибоко віруючі люди.
Так, Любомире, ми багато знаємо, а от "толку" від цього... Я працював 3 роки вчителем історії і скажу, така програма не потрібна. І так з кожного предмету!!!! Забиваємо мізки ДНК, РНК, які потрібні потім тільки 0,1% дітей. І то, вони при підготовці до вступу у ВНЗ всерівно наймають репетитора!
А щодо батьків. Мене багато "довбали" батьки. Та нічого, виріс. І зараз дякую їм, що є таким, як є
Любомир повернув мене знов до обговорення цього твору. Хочу додати, Наталіє, щодо неможливості слова на "чарують". Справа в тім, що як Ви знаєте, православ*я не визнає а ні гороскопи, а ні цілителів-ворожбитів. Також не бажано використовувати слова (приклад): "чаруючі" квіти, "чаруючий" погляд, безтямне кохання, чи безмежне кохання (та ін.). Ваш розум повинен бути ясним, для того, щоби мати можливість спілкуватись з Богом. Можливо для когось це покажеться дивним, смішним, але для віруючої людини усе зрозуміло.
За вірш поставив 5. Подібного не читав. З віршованого тільки знаю пісню Макаревича (гурт "Машина часу") про те, як готувати макарони. Але ці твори порівнювати не можна, бо Любомира вірш значно глибший, а про макарони - звичайна "попсня".
Так, Тамаро! Інгредієнти ті ж самі, та страва інша. Можливо не вистачає приправи типу який у чоловіка/дружини настрій, чи посміхається твій керівник на роботі, чи будуть у кінці місяця преміяльні
Не треба ображити батьків. Навіть якщо Ви думаєте, що вони цього заслуговують. Просто помовчте. А ще є універсальна порада для того, щоби не конфліктувати:
Перед тим, як відповідати на образу, поганий вислів у свою сторону - порахуйте про себе до 10-ти і поті давайте відповідь. Повірте, багато чого би сказали відразу - після цього ніколи не скажете
Спочатку думав що твір не завершено. Та потім, вчитавшись, бачу є питання і є відповідь.
На жаль більшість з нас не помічають красу, що їх оточує. Вони їдуть в екзотичні країни для відпочинку, навіть не підозрюючи, що є куточки у нашій країні, які набагато, набагато цікавіші і корисніші для нашої душі. Ну а щодо людини, то є гарний вірш Олени Матушек, що на головному поетичному сайті:
УРБАНІСТИЧНИЙ МОТИВ
У мене сусіди – люди хороші, Щоднини вітаємось чемно, як слід... ...А сходи лежать, мов застигла гармошка, Якою не грають вже тисячу літ. Не грають. До рук не беруть – недоречна. Колись-то збирались. Ця звичка мина... Ми знаємо ціни на імпортні речі, Сусідів – не знаємо імена. Ми чемно вітаємось. Чемно минаєм. Ми так бережемо ретельно свій час. Ми чемно нічого у них не питаєм, І чемно вони не питають у нас. Отак і живемо. Живемо – не тужим. Живемо – не дружим. І якось живем... А нас розділяють не стіни – байдужість, Ота, що одвічно бере за живе. Отак і живемо. А вечір приходить – У дверях швиденько повернем ключа... Тоді на гармонь обертаються сходи І тихо до ранку самотньо звучать.
Живемо поряд і не знаємо, що цей мовчазний сусіда - художник, а той - поет. У іншого - душа, як глибокий океан, а у того, з кого беремо приклад - черства...
Ця пісня більш драйвова, а ніж Ваша попередня. У неї свій "колорит". Найбільше подобається ритм та виконання куплетів.
Моя пропозиція лишається в силі, щодо розповіді про історії створення цього твору від вірша до виконання гуртом "fusione". І ще питання: "А чи є ще такі твори?" і "Ви самі не співаєте?".
Кoxати вжe, пiзнo... Пoлинула в вiчнiсть Омріяна вірність... Mи втратили нiжнiсть...
За все -
Дуже, дуже сподобалось!
Знаєте, знагадав свої 20-ті. ДДТ, ЧИЖ, КІНО і ЧАЙФ. Декотрими нотками ця пісня схожа на пісні гурту Чайф. Пісня, звичайно, інше, ніж вірші. Раджу усім відвідувачам читати текст вірша паралельно слухаючи аудіотрек. Ефект бомбовий!
Хочеться, Любомире, щоби Ви написали, коли створені пісні, що спонукало, як вийшло, що їх почав співати гурт "fusione"
А мені здається, що забагато рими типу: згадав - страждав, віддала-могла, віддавати-покохати. Можливо використати інші слова, щоби рима була мелозвучніша? Та вцілому, для Вашого віку (13 років, якщо Ви віршо вказали) цей вірш і так добре складений. Успіхів. Тримайте 4.
Ваша правда, Любомире. У Олексія сьогодні 9 статей і всього 6 коментарів. Можливо у нього проблеми з Інтернетом - встигає тільки друкуватись, але вірші інших авторів - ні.
Сподіваємось на Ваші коментарі, Олексіє, тим більше, що вірші у Вас гарні!