Згоден з Любомиром, але на усі 100%. Щось ці рядки "розшатують" конструкцію конструкцію рими. Можливо я помиляюсь?
І ось ти йдеш, говорячи слова прощальні, немов кидаєш в моє серце камінь, немов ламаєш душу ніжну ти мою. Та мені хочеться тобі сказати: Ні, не - я люблю, а йди без тебе я не пропаду. Без тебе буде навіть легше.
Тільки глянув на перший рядок і відразу ж пригадав вірш Ярослава Сачко, що розміщений на нашому головному сайті:
Минають дні, минають ночі, Один, як перст, собі живу, а серце хоче й щось тріпоче, лякає зрошену траву. Тебе я вимріяв для себе. Як стріну, - очі підійму, бо ти для мене, наче небо. Геть заборони всі зніму. Без сумніву, вагань, тлумачень в свій потяг сяду на ходу. Мій оклик ти мені пробачиш, Тебе й у натовпі знайду. ==================
Щодо Вашого твору, Любове, то тут необхідно вірш підкорегувати - прочитайте його самі кілька разів і побачите помилки та неточності (це порада одного з користувачів-поетів нашого сайту)
Категорію, у якій Ви опублікували вірш змінено: Було Твори за тематикою/збірки поезії (адже у цій публікації не кілька віршів, а один, отож не збірка) на Твори за тематикою/кохання (думаю, що відповідає змісту твору)
Добро і зло в тривозі важу Гріхи й розгрішення земне Божества міць і силу вражу і вічне, й те, що геть майне Тремтять мої тарелі дивні уважно гир нових ждучи І кожна - все на тому ж рівні не переважена нічим А я? Мов ревище ревуче почувши серце "Вже пора!" Кажу й кладу своє горюче На ту тарель, де біль добра.
Робіть так, щоби терези Ваших вчинків були завжди у тому напрямку, де добро.
Щодо того простити чі ні продовжу розмові ось цим твором І.Муратова:
Пам'ять
Ми добрі. Не маємо злості. Уміємо щиро прощать. Ми високо. В тій високості Не личить нам помсти печать. Ми - дужі. Тому й справедливі Але на дорозі щасливій Коли на порозі мета Нам слід пам'ятливими бути: Простити - не значить забути, А добрість не є сліпота.
Прощати треба, обов*язково, але як каже у своєму вірші І.Муратов - простити не означає забути. Просто з тією людининою, яка щось зробила погане ми вже не спілкуємось, бо знаємо, чого від неї чекати.
Щодо диковинок, Любомире, - просто багато часу проводжу за ПК та в Інеті (дякую дружині що мене терпить ). А про темні сили - перше одруження на (чого там казати і бути толерантними) сектантці (адвентистці) відкрило очі на нашу православну віру. Мав честь відвідати Почаївську лавру. Краса!
Оте, що у тому сайті (bogistina.info) Ви дивились - чув власними вухами. Жах! Просто багато з нас не хочуть вірити у це. З проповідей Андрія Кураєва пригадую випадок, який переказують про академіка Палова. Ні для кого не секрет, що він, хоч і при владі більшовиків лишався релігійною людиною і не приховував це. Так от одного разу він йшов по місту і проходячи повз храм, зупинився та перехрестився, як це роблять православні віручі ліди. А неподалік від нього стояв матрос із тої самої "рабоче-крестьянской" та допалював цибарку. Побачивши якогося дядька у літах, який хреститься біля кожного храму, сказав "Ех, і дочогож народ, у нас, в Росії темний і не освічений!"
Так, як це поетичний сайт, то продовжу ось цими рядками, хоча і російськими:
'Ne volte muart, metéimi sot di une grande mùtare in ta 'il ualîf da l'Ucraine che al no l'à mai fin in ta '1 cour so dolsìn là che scoltâ ancjemò j puedi e jodi chei cjamps sense cunfìn i grebanos ancje e il vecju Dnipro rabiôs.
Ma quant che in ta la fuarse da l’aghe sô fin al mâr al menarà ju da i siei nimîs il sang, dome che volte j lassarai e cjamps e mons da la mùtare saltant fûr a Diu svualant li' mês prejèris dutis par partaigi.
Ma fin a chel moment Diu jo no lu cognòss.
'Ne volte me sepulît ribelàisi, rompéit li' cjadenis che la uestre libertât consacrade 'a sarà dal sane nimic. E in t'une grande gnove famée in t'une libare famée no dismenteâ di recuardami eu 'ne peraule buine plane serene.
Se io muoio, mi interrin Sull' alta collina Fra la steppa della mia Bella Ucraina. Che si vedano i campi, Il Dniepr con le rive, Che si oda il muggito Del fiume stizzito. Quando porterà il fiume Al mare azzurro Il sangue nero, nemico, Il sangue impuro, Lascerò allor la tomba Ed andrò a Dio Per pregare... Prima di cio Non conosco Dio. Sepoltomi, insorgete, Le caten rompete, Che il sangue dei nemici Spruzzi la libertà. Nella vostra gran famiglia Nuova, liberatà Vorrei esser ricordato Con parola grata.
Переклад Євгена Крацевича ========================
'U TISTAMENTU сіцілійським діалектом італійської мови
Quannu moru vurricatimi Supra 'n tumminu 'i terra ammunziddata 'nt'u pelicu d'a steppa di l'Ucraina azzuccarata
dda d'unni pozzu sentiri, e vidiri 'u tirrenu scunfinatu i ribbi 'ntraccazzati di sdirrupi di l'anticu Ddinepiru 'nfuriatu.
Ma sulu quannu lu putenti ciumi si porta di l'Ucraina finu a mari 'u sangu d'i nimici allura iu pozzu li terri e i munti mia lassari
e pozzu cc'u bbrivisciri vulari finu 'nta Diu ppi purtaricci tutti i me' pinseri ma finu a tannu nenti iu vogghiu sentiri di Diu.
Appena mi 'ntirrati ribillativi sminuzzati l'armici 'a vostra libirtà sarà santa di sangu d'i nimici.
E doppu 'nta 'na gran famigghia nova 'nta la famigghia ca è allibirtata non vi scurdati 'i darimi 'n pinseri ecu 'na bona parola affiziunata.
4 Вам за вірш. Чогось не вистачає. Можливо більш кращої поетичної форми (римування, речення)? Можливо я помиляюсь. Сподіваюсь Вам підкажуть інші поети.
Можливо у когось виникне питання, а чому саме ці користувачі? Відповідь тут буде очевидною, якщо відвідаєте сторінку сайту "НАШ ТОП++" - це користувачі, які лишили найбільшу кількість коментарів.
Якщо Ви бажаєте, щоб медаль отримав хтось із кристувачів, кого тут не має, то надавайте свої кандидатури до ПРИВАТУ, автору сайту (і цієї новини теж ).
Я знав, про що Ви хотіли написати у творі, але у коментарях - моє враження.
Нікому не нав*язую, в як доказ - Коментар Олі Стратович. Ваш вірш саме так і сприйняли, як Ви і пояснювали.
Ви ж самі знаєте, ящо найбільшим є перше враження від твору. Ось таке воно у мене було. === А щодо 4-рки, то це не від теми. Просто твір трохи "відполірувати" треба і усе буде гаразд. === Щодо слів, які використовують астори у віршах. Не раджу на усі 100% звірятись зі словником. Адже повинні бути у творах і такі слова, які не знайдеш у словнику (не будемо мати на увазі матюги і т.д.) і саме вони можуть надати неповторності, колориту твору. Є виключення у всьому. Навіть у "полоняють".
Не в образу сказано, Erebosе, але у мене таке враження, що це вірш про нечистого, який увійшов до людини і тепер мучить його. Ось таке враження.
За твір 4.
Ось ланка на сайт , де є 2 відеофайли про екзорцизм - вигнання злих сил з людини.
Бажаючі можуть паралельно переглянути православний (як стверджує його автор) сайт ДЕМОНЫ СРЕДИ НАС, де Ви знайдете багато матеріялів, які примусять нас задуматись і переглянути своє ставлення до багатьох речей...
Щодо осуду інших - правда, не треба переходити на особистості.
Згоден із Вашими словами: "... люди не помирають, а живуть вічно у пам*яті Живих". Я б додав, що вони житимуть і без нашої пам*яті. Та тут інше питання, а хіба вони не заробили того, щоби їх згадали?
4.1. Нецензурний потік емоцій (те, що ріже слух і зачіпає тонкі фібри душі - буде видалено); 4.2. Твори які (на думку адміна) можуть розпалювати міжрелігійні чи міжетнічні суперечки теж до публікації не допускаються.
Якщо Ваш твір видалений, або недопущений до публікації (окрім порушення пунктів 4.1, 4.2) у каталозі "Поезія та проза", але Ви вважаєте що це несправедливо, Ви можете створити тему на форумі. У ній Ви публікуєте твір і запитуєте думку громади. Якщо Ваш твір було видалено через порушення пунктів 4.1, 4.2 Ваш твір все-таки може з'явитись на форумі, але після 3-х схвальних рекомендацій користувачів сайту, які мають найвищий рівень ранг (дивіться "НАШ "ТОП ++") і у каталозі "Поезія та проза" - після 3-х схвальних рекомендацій користувачів сайту, які мають найвищий рівень ранг, та 3-х, які мають найвищий рівень довіри.
4.3. Розміщувати рецензії, відгуки повідомлення на із прописаними у рекламних цілях ланками на сайти з сумнівним змістом (для обміну ланками створеного спеціально для цього розділ - каталог сайтів). Рецензії що порушують ці вимоги, будуть видалені без попередження. Автори цих повідомлень спочатку можуть отримати «бан» (тимчасове блокування будь-якої активності на сайті), а при повторенні такої діяльності аккаунт буде заблоковано.
4.4. Категорично забороняється порушувати чинне законодавство України, Закон "Про авторське право" (видалення творів може відбутись через претензії авторів творів, які були опубліковані іншими користувачами сайту). Незнання ПРАВИЛ не звільняє користувачів сайту від відповідальності за неправомірні дії!
5. Прохання не перетворювати обговорення на балагани.
6. Поважайте себе і інших, вмійте прислухатися до думки опонентів.
[size=14]
Сайт – це Ваша домівка.
Його створюєте Ви і яким він буде - залежить лише від Вас.
Ось нові правила, які нові відвідувачі сайту можуть бачити перед тим, як зареєструються:
Поетичний сайт
«АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ!»
ПРАВИЛА РЕЄСТРАЦІЇ ТА КОРИСТУВАННЯ
(далі – Правила)
Щоб публікувати вірші, прозу та робити будь-які записи на сайті потрібно зареєструватися. 1. Зареєструвавшись на сайті, Ви автоматично входите до групи "Реєстровці". Твори можуть публікувати не тільки поети і письменники, а й інші користувачі (улюблених авторів), яким просто подобається ПОЕЗІЯ та ПРОЗА
Продовжуючи реєстрацію на сайті «Анумо знову віршувать!» Ви автоматично погоджуєтеся з усіма пунктами цих Правил.
Сайт - це громадське місце. Тому, як і у кожному людному місці, прохання дотримуватися загальнолюдських правил поведінки.
Сайт формують користувачі. Тому, це є Ваш дім. І Ви, як його господарі, дбаєте за те, щоб у ньому було гостинно і затишно.
Даний сайт – оселя поезії та прози.
Тому, якщо автор вирішить покинути дану оселю його твори залишаються тут. Вони не видаляються! Автор завжди може повернутися до своєї домівки. Його тут завжди чекають!
2. Адмін (у даному випадку власник сайту) має право і проводить премодерацію творів користувачів групи "Реєстровці" (іноді інших груп, якщо порушуться певні правила). - Що це значить? Перш ніж бути опублікованим він перечитує твір (поезію, прозу). - Доцільність. Амін слідкує за тим, щоб сайт був затишним не лише для авторів, але й для гостей. Тому, твори які на думку адміна можуть викликати негативні емоції у значної кількості людей, Це ж стосується і форуму. Такі твори або повідомлення на форумі будуть видалені (обов’язково відбудеться повідомлення автора публікації). Якщо під час публікації творів припущені помилки у форматуванні тексту, відбулось порушення певних правил, ці публікації теж не допускаються до загального перегляду поки не відбудеться виправлення.
Прохання до авторів не розміщувати більше трьох творів за один тиждень! Ви будете дотримуватись РЕГЛАМЕНТУ ПУБЛІКАЦІЙ!
3. Після публікації вірша його автор або користувач, який опублікував, має право:
- змінити додаткову або основну тематику або жанр (наприклад: був опублікований у категорії «Миколаївщина»-«Поезія Миколи Довгого» і додатково у категорії «Кохання» на іншу «Сумщина»-«Поезія Миколи Довгого» і додатково у категорії «Філософам», «Історичне» та «Аудіовірші»). - писати коментарі чи відгуки до інших творів, на теми ФОРУМУ, - редагувати власні рецензії за умови, якщо на них не написано жодного відгуку; - змінити або додати власні реєстраційні дані про себе; - надати запит до адміна про видалення реєстрації (аккаунту), проте усі твори та повідомлення на Форумі залишаються; - писати рецензії під псевдонімом (логіном, за яким реєструвалися, чи іншим «ніком»), вказувати адміну про створення власної сторінки під псевдонімом, проте у реєстраційних даних обов’язково вказувати свої справжні дані.[/size]
За твори теж ставлю 5. Трохи не згоден з Любомиром щодо написання творів про буденність. У кожного поета повинні обов*язково такі вірші, бо це - наша реальність, сьогодення. Звичайно, не потрібно "зациклюватись" на такій поезії, а писати і про те добре і хороше (українську щирість, гостинність, гумор...), чим наділили нас пращури.
Зивчайно, що "НІ". Тут не повинно бути жодних сумнівів... Є, звичайно, певні життєві ситуації, як от гвалтування чи інші, але не хочеться думати про погане....
Дякую за твір, Любомире. Сумно, Важко після прочитаного. Не повернуться тисячі наших земляків, обдурених босами за кордоном, але що найгірше - обдурених своїми у своїй державі. Ганьба нашим можновлядцям, завдяки яким люди виїжають за кордон, намагаючись заробити важкою працею гроші для своєї сім*ї.
ЧИ згадувати їх? ЗГАДУВАТИ! І не тільки у віршах, прозі, а й у своїй молитві! Нехай земля буде пухом тим, хто загинув далеко від рідного краю!
0
). 
).
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('