Ти не цінуєш те, що маєш, Даруєш душу пеклу ти. Весною пташкою злітаєш, Ну, що ж коханий мій, лети! Ти не цінуєш те, що маєш, Шукаєш кращого завжди. Чомусь від мене ти тікаєш, Але сховатись нікуди. Ти не цінуєш те, що маєш, Тебе ніхто не захистить. А повернувшись, обіймаєш, І знов кохання ... Та на мить.
|