SITE LOGO
Сб, 08.11.2025, 05:44
Меню сайта
Наш опрос
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552
Главная » Комментарии пользователя [virchi]

Найдено комментариев: 4429
Показано комментариев: 3871-3900
Страницы: « 1 2 ... 128 129 130 131 132 ... 147 148 »

avatar
559 virchi • 23:16, 18.04.2008 [Лінк на твір]
Ви помиляєтесь, Любоимире. Але все-одно, дякую за розуміння.
avatar
558 virchi • 21:13, 18.04.2008 [Лінк на твір]
У мене колись була збірка творів. Але не звичайна. Чому? А у ній твори були загальною довжиною 60 слів (можливо трохи більше, просто не пам*ятаю). У творі Романа 88 слів (якщо статистика Ворду не бреше). Твір достойний нашої уваги. Від себе ставлю 5.
avatar
557 virchi • 21:06, 18.04.2008 [Лінк на твір]
Дякую, Наталю, що надали можливість нам ще раз звернути увагу на цього гарного вірша!
avatar
556 virchi • 16:08, 18.04.2008 [Лінк на твір]
Примовка

Верба б”є, не я б”ю,
За тиждень – Великдень!
Уже недалечко
Червоне яєчко.

Лоза б”є, не я б”ю,
За тиждень - Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля.

avatar
555 virchi • 14:39, 18.04.2008 [Лінк на твір]
Так, рубрика "_______ рекомендує" дуже корисна, адже дозволяє пригадати вірші, які були раніше опубліковані і трохи "підзабуті" А цей - дуже гарний!
avatar
554 virchi • 08:53, 18.04.2008 [Лінк на твір]
Тепер зрозуміло, Аліно. Дякую за пояснення. Хочу продовжити Вашу тему, що підняли у творі словами Ігнатія Брянчанінова:

"Із самоти моєї дивлюся на світ, як на корабель, що пливе вдалечині, і виповнююсь бажанням, щоб він плавання своє робив під покровом милості Божої. О! так не віддасться ж вона неправдивому розуму, цього джерела нещасть людських....

...Бачу багатьох, називаних щасливими, - і без ціни для серця мого жереб їх. Лежать мерці в трунах мармурових і дерев'яних з однаковою нечутливістю: однаково байдужі як незнанням християнства, так і смиренному дерев'яному хресту, що поставили віра і бідність. Однаково вони жертви тління. Дуже схожі на мерців земні щасливці, мертві для вічності і для всього духовного. Мертвими їх нарекло Євангеліє. Виголосимо славу Божу в країні і суспільстві живих!

Справді, коли подивишся навколо себе, то побачиш духовних мерців, у яких одне на умі - блага тілесні, матеріальні, а для духовного не лишається місця. І сам, буває, стаєш тим самим трупом, коли починаєш думати так, як Вони.

А вірш справді гарний і актуальний для нашого суспільства. Від мене - 5.

avatar
553 virchi • 21:49, 17.04.2008 [Лінк на твір]
ТАК!!!
avatar
552 virchi • 20:38, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Я щось не можу зрозуміти, про що твір - чи про втрачене кохання, чи про важке людське життя, старість.

І що означають ось ці рядки:

"І з’являється нова знов каста
Із синдромом “кошачого ока”.

avatar
551 virchi • 20:33, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Так, поезія у пані Ніни гарна, без виключення. А щодо цього вірша - то мені просто так хочеться, хочеться продовження твору.
avatar
550 virchi • 17:28, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Хочеться щоб вірш був більшим, адже тільки почав читати і насолоджуватись прекрасно підібраними словами, як тут - кінець вірша! Тільки лишіть у кінці твору ось ці рядки

В поета вона –
замість серця.

Ірино, це прохання передайте пані Ніні. Можливо ще хтось так вважає?

avatar
549 virchi • 17:23, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Бачите, Ірино, раз є такі коментарі і не одного відвідувача, а кількох, значить й справді щось трохи не так. Тавіть відомі поети іноді десь щось роблять "не так". Ви кажете щоби обгрунтувати свої відповіді, та тут виникає інша проблема - як обгрунтувати і к правильно підказати, коли хтось із користувачів віршує трохи гірше, а хтось, як от я - взагалі не віршую?
Думаю, що пані Ніна зі свого багаторічного поетичного досвіду зрозуміє, що тут треба зробити.
avatar
548 virchi • 10:41, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Ви зробили ПОВНИЙ аналіз твору, Любомире! up
avatar
547 virchi • 09:30, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Ви у "своєму стилі", Любомире, усе у творі гаразд. Ну а тема. А тема "важка" і сумна. За браком поетичного досвіду більне не можу розповісти, що тут гарно, але скажу, що найбільше сподобались ось ці радки:

I дeсь,там,дe прoxoдить
Кoрдoну лiнiя...
Стoять,блукають,xoдять
I пoмирають «я»...

avatar
546 virchi • 09:16, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Те, що "важко" читаються ці рядки. От далі - як водичка ллється. yes
avatar
545 virchi • 09:11, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Не розумію, чому у Наталії, за такі чудові твори, ще й досі рівень довіри=1
avatar
544 virchi • 09:09, 17.04.2008 [Лінк на твір]
Ні, Любомире, у цьому творі головне - проблема роз'єднання між нами, українцями, відсутності поваги один до одного, адже про кого це: "І сам не гам, і другому не дам", "Якщо не з'їм, то хоч понадкушую", "Пани деруться, а у мужиків чуби тріщать", "Моя хата з краю". Звичайно про нас! Безробіття теж є проблемою цього твору. Україна сумує за тими, хто поїхав від нас і живе серед чужих.
Щодо проблеми кинутих дітей, виховання, то це тема для іншого вірша, або для тих, які вже друкувались на сайті.
=================
Молодець, Наталко! За вірш, без вагань - 5!!!
avatar
543 virchi • 11:47, 16.04.2008 [Лінк на твір]
Згоден з Наталкою
avatar
542 virchi • 11:46, 16.04.2008 [Лінк на твір]
Згоден з Любомиром, але на усі 100%. Щось ці рядки "розшатують" конструкцію конструкцію рими. Можливо я помиляюсь?

І ось ти йдеш,
говорячи слова прощальні,
немов кидаєш в моє серце камінь,
немов ламаєш душу ніжну ти мою.
Та мені хочеться тобі сказати:
Ні, не - я люблю, а
йди без тебе я не пропаду.
Без тебе буде навіть легше.

Можливо можна замінити слово "говорячи"?

question

avatar
541 virchi • 11:41, 16.04.2008 [Лінк на твір]
Ось за цей твір ставлю Вам відмінно!

Сподобалось. "Спокійний", ліричний вірш

Красиво:
"Дозволь мені приходить у вісні,
Дозволь я доторкнуся до обличча
І тихим голосои співатиму пісні..."

avatar
540 virchi • 11:36, 16.04.2008 [Лінк на твір]
Тільки глянув на перший рядок і відразу ж пригадав вірш Ярослава Сачко, що розміщений на нашому головному сайті:

Минають дні, минають ночі,
Один, як перст, собі живу,
а серце хоче й щось тріпоче,
лякає зрошену траву.
Тебе я вимріяв для себе.
Як стріну, - очі підійму,
бо ти для мене, наче небо.
Геть заборони всі зніму.
Без сумніву, вагань, тлумачень
в свій потяг сяду на ходу.
Мій оклик ти мені пробачиш,
Тебе й у натовпі знайду.

==================

Щодо Вашого твору, Любове, то тут необхідно вірш підкорегувати - прочитайте його самі кілька разів і побачите помилки та неточності (це порада одного з користувачів-поетів нашого сайту)

avatar
539 virchi • 11:22, 16.04.2008 [Лінк на твір]
Можливо
Блукала зімной ніченька й блукала,
замінити на
Блукала зі мною (можливо якось іншакше, адже так втрачається ритм твору) ніченька й блукала,
avatar
538 virchi • 11:20, 16.04.2008 [Лінк на твір]
Категорію, у якій Ви опублікували вірш змінено:
Було Твори за тематикою/збірки поезії
(адже у цій публікації не кілька віршів, а один, отож не збірка)
на
Твори за тематикою/кохання
(думаю, що відповідає змісту твору)
avatar
537 virchi • 11:23, 15.04.2008 [Лінк на твір]
Гроза. Мабудь така?


avatar
536 virchi • 09:00, 15.04.2008 [Лінк на твір]
Вам вдалось, Любомире, передати увесь трагізм страшних подій, які можуть трапитись із нашими заробітчанами.
Справді, прочитується на "одному диханні"
avatar
535 virchi • 08:57, 15.04.2008 [Лінк на твір]
Ось ще його один твір:

Добро і зло в тривозі важу
Гріхи й розгрішення земне
Божества міць і силу вражу і вічне, й те, що геть майне
Тремтять мої тарелі дивні уважно гир нових ждучи
І кожна - все на тому ж рівні не переважена нічим

А я? Мов ревище ревуче почувши серце "Вже пора!"
Кажу й кладу своє горюче
На ту тарель, де біль добра.

Робіть так, щоби терези Ваших вчинків були завжди у тому напрямку, де добро.

avatar
534 virchi • 08:54, 15.04.2008 [Лінк на твір]
Щодо того простити чі ні продовжу розмові ось цим твором І.Муратова:

Пам'ять

Ми добрі. Не маємо злості.
Уміємо щиро прощать.
Ми високо. В тій високості
Не личить нам помсти печать.

Ми - дужі. Тому й справедливі
Але на дорозі щасливій
Коли на порозі мета
Нам слід пам'ятливими бути:
Простити - не значить забути,
А добрість не є сліпота.

Прощати треба, обов*язково, але як каже у своєму вірші І.Муратов - простити не означає забути. Просто з тією людининою, яка щось зробила погане ми вже не спілкуємось, бо знаємо, чого від неї чекати.

avatar
533 virchi • 23:59, 14.04.2008 [Лінк на твір]
Повністю погоджуюсь з Володимиром - у російському перекладі втрачається "душа" твору. Втрачається сам Шевченко.

Можливо у когось ще є перекладний "Заповіт" Кобзаря, особливо російською - публікуйте у коментарях!

avatar
532 virchi • 23:54, 14.04.2008 [Лінк на твір]
Щодо диковинок, Любомире, - просто багато часу проводжу за ПК та в Інеті (дякую дружині що мене терпить smile ).
А про темні сили - перше одруження на (чого там казати і бути толерантними) сектантці (адвентистці) відкрило очі на нашу православну віру. Мав честь відвідати Почаївську лавру. Краса!

Оте, що у тому сайті (bogistina.info) Ви дивились - чув власними вухами. Жах! Просто багато з нас не хочуть вірити у це. З проповідей Андрія Кураєва пригадую випадок, який переказують про академіка Палова. Ні для кого не секрет, що він, хоч і при владі більшовиків лишався релігійною людиною і не приховував це. Так от одного разу він йшов по місту і проходячи повз храм, зупинився та перехрестився, як це роблять православні віручі ліди. А неподалік від нього стояв матрос із тої самої "рабоче-крестьянской" та допалював цибарку. Побачивши якогося дядька у літах, який хреститься біля кожного храму, сказав "Ех, і дочогож народ, у нас, в Росії темний і не освічений!"

Так, як це поетичний сайт, то продовжу ось цими рядками, хоча і російськими:

ЕСТЬ ИСТИНА, ЕСТЬ ВЕРА, ЕСТЬ ГОСПОДЬ,

ЕСТЬ РАЗНИЦА МЕЖ НИХ И ЕСТЬ ЕДИНСТВО

ОДНИМ ВРЕДИТ – ДРУГИХ СПАСАЕТ ПЛОТЬ

НЕВЕРИЕ – СЛЕПОТА, НО ЧАЩЕ – СВИНСТВО.

Для роздумів....

avatar
531 virchi • 23:04, 14.04.2008 [Лінк на твір]
Майже нічого не зрозумів, але чомусь подобається, мабудь під враженням оригіналу. yes
avatar
530 virchi • 17:13, 14.04.2008 [Лінк на твір]
a_003
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz