Підійду я до матусі, Ніжно-ніжно притулюся: «Розкажи, рідненька, казку, Про хороше щось, будь-ласка, Бо вже лялька хоче спати, Занесім її до хати, Покладімо на печі, Хай вона засне хутчій, Підросла щоб хоч на трішки, Зіп’ялась сама на ніжки… А вона така маленька, Розкажи їй казку, ненько»
Як добре, що є ця рубрика! Такий гарний вірш, а я його не читала раніше! Він більше відноситься до дитячої рубрики, а як на мене, то дитячі вірші писати важко.
У дитинстві так приємно , щось загадуєш таємно , в тихі сни все переносиш , щастя у долоньках носиш .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
