Блукав, не знаючи сенсу поміж знавіснілих. Шукав заледве самого себе.
Вдивляючись у чистий захід стомленого липнем сонця, вірив у неминучість
долі та благав у Всевишнього правди... колами і спекотними вулицями
зубожілого міста, без бажання вертав додому. Ліхтарі знавісніло
всміхалися примарним світом і остання цигарка жевріла у непевній
долоні... Я йшов додому... Спогади барвистими зміями спліталися у мозку
і “People are Strange” лунало в мені... спекотний липень. Лагідна
пора... Отак посеред ночі писати банальні рядки лихої вдачі та мріяти про величне... Коли ж буде спокій та віра у світле?..
У мене колись була збірка творів. Але не звичайна. Чому? А у ній твори були загальною довжиною 60 слів (можливо трохи більше, просто не пам*ятаю). У творі Романа 88 слів (якщо статистика Ворду не бреше). Твір достойний нашої уваги. Від себе ставлю 5.
Мені дуже нагадує Оксану Забужко (моя улюблена на сьогодні письменниця) з її львівською вишукано-шляхетною мовою та ухилом до філософського копирсання в собі. Браво!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
