Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Коментувати також можна з та

Пт, 26.04.2024, 10:24

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 40

Гостей: 39

Користувачів: 1

VasilyTerkin

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Поезія Шишкіної Анни [32]

Поезія Лавренчук Світлани [30]

Поезія Славко [5]

Поезія Горик Ніни [23]

Фотоальбом

Гуркіна Наталя [57]

Кузьмич Світлана (LirikaS) [4]

Малиновська Жанна [5]

Фотоальбом

Хомацька Наталя [33]

Поезія Зіньчука Романа [34]

Поезія Анатолія Поліщука [33]

Сторінка творів Цимбалюка Валерія [7]

Nemo [370]

Фотоальбом, Форум

Горбатюк Олег [21]

Фотоальбом, Форум автора

Романова Вікторія [2]

Фотоальбом, Форум автора

Кухарук Олександр [88]

Голка Гнат [28]

Нагурний Павло [21]

Укран Укранович [51]

Оленюк Юлія [11]

Остапюк Ольга [3]

Аліса [5]

Костюк Світлана [13]

Пеньковська Альона [7]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Vlasyuk Julia [1]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Курбай Людмила [91]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Костенюк Анатолій [3]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети Волині	Поезія Зіньчука Романа

Ациклічні сповіді поета...(Сновида...)

    Блукав, не знаючи сенсу поміж знавіснілих. Шукав заледве самого себе. Вдивляючись у чистий захід стомленого липнем сонця, вірив у неминучість долі та благав у Всевишнього правди... колами і спекотними вулицями зубожілого міста, без бажання вертав додому. Ліхтарі знавісніло всміхалися примарним світом і остання цигарка жевріла у непевній долоні... Я йшов додому... Спогади барвистими зміями спліталися у мозку і “People are Strange” лунало в мені... спекотний липень. Лагідна пора...
     Отак посеред ночі писати банальні рядки лихої вдачі та мріяти про величне...
     Коли ж буде спокій та віра у світле?..

22.07.2004 3.06 скоро сонце всміхнеться...

Додав: Romko (14.04.2008)

Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Поезія Зіньчука Романа

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3247 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 lyubyk • 13:35, 18.04.2008 [Лінк на твір] Ну,я так рoзумiю цe сoн?A щo такe "знавiслi"(цe прo людeй?)Взагальнoму ,дoсить гарнo i рeчeння i думки ,тiльки рoзбiгся i...кiнeць...xoтiлoся чoгoсь бiльшoгo...чи цe уривoк? 0Спам 2 natali-91 • 17:13, 18.04.2008 [Лінк на твір] Мені сподобалось такі своєрідні філософські роздуми про сенс життя. 0Спам 3 virchi • 21:13, 18.04.2008 [Лінк на твір] У мене колись була збірка творів. Але не звичайна. Чому? А у ній твори були загальною довжиною 60 слів (можливо трохи більше, просто не пам*ятаю). У творі Романа 88 слів (якщо статистика Ворду не бреше). Твір достойний нашої уваги. Від себе ставлю 5. 0Спам 4 irma • 16:39, 19.04.2008 [Лінк на твір] Мені дуже нагадує Оксану Забужко (моя улюблена на сьогодні письменниця) з її львівською вишукано-шляхетною мовою та ухилом до філософського копирсання в собі. Браво! 0 5 spydut • 10:23, 31.07.2021 [Лінк на твір] у пошуках себе знайдемо

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі