Так. І Ви праві, Олексіє, і правий пан Василь. Думаю, що остаточної відповіді не буде. Чому? Та тому що є авторська рима, яка може стати напереріз усім законам віршованого слова. І що цікаво, цю риму можуть "підхопити" інші поети і ніхто не буде вважати потім, що це погано і потрібно змінювати. Ви вірно наводите приклади про Шевченка, Франка і можна навести ще багатьох класиків і просто відомих поетів, римоване солово яких іноді просто аж хочеться і мені, не поету, замінити. Аж ні, коли ці слова прибрати то і Шевченко буде вже не Шевченко (це я образно ).
Особисто я не люблю начисто "зализаних" творів. Ото і є як каже пан Василь графоманство. Але усе відносне, бо мені пан Василь знову заб*є гола про те, що я не люблю читати майстерно написані вірші ;)))
Ну поперше це хаос у розділових знаках, які так і хочуть збити читача з ритму. Я теж не спец у цьому, але і я побачив помилки. А щодо рими яка повинна бути, то тут я не порадник, бо ж не віршую, але відчуваю, що треба частину замінити.
І справді мені нічого не загрожує у самовдосконаленні віршування, бо вірші не складаю .
А із цим на 100, ні на 200% погоджуюсь: Все залежить від культури, від цілей поставлених автором, від сприйняття критики,від отих майстерно зроблених мазків майстра, від ПОВІТРЯ, що наповнює цей колорит. Усе вірно! Я це й хотів сказати у попередньому коментарі. Можливо не так оформив, але Ви усе гарно роз*яснили. Дякую!
Щось я відчуваю, що твір на "відмінно" не "тягне". Чи сильно відверто і разом з тим по-простому. Чи після прочитаного картоплю не хочеться більше їсти. Не знаю
За відвертість - відмінно, але ось віршоване слово трохи кульгає. Тому загальна оцінка - тільки 4. Попрацюйте над твором, сподіваюсь у Вас все отримається
А я тут трішечки не згоден. Уявіть, якби пан Василь Шляхтич писав твори як і всі, "чистою українською"? Мені він, його твори, подобаються такі, як є, з Лемківською говіркою. Ось так і майже про всіх нас можна сказати звідки він родом. І що? Це не погано, а дуже добре!
Звичайно, якщо у віршах одні будуть допускати одні русизми, інші - більшіть слів з Польщі, Угорщини, а хтось "розбавить" іншомовними аж занадто, то це вже не поезія, не краса, а звичайний словесний хлам.
Тож віршуйте, пане Олексіє, і усі поети і не втрачайте зв*язок з рідним краєм!
Дякую за твір! Ось таке у нас сьогодення... Погане? Ні. Бо маємо можливість провести час у колі друзів, знайомих, яких без Інтернету ніколи не знали. А за твір - відмінно!
Ти в них серце відняв дароване. І залишив їм, закатованим Тільки подих Свій замордований. --- Тобто у людини замордований подих (??) і вона відняла у закатованих дароване серце? То виходить такий прозовий переклад твору? І чи не забагато непояснених і переплутаних страждань-катувань? Можливо Ви описували якусь подію? Тоді яку?
... можливо і правий. Хоч теж хочеться закінчення в тоні, заданого першими рядками. Але що вдієш. Життя... Про те потрібно пам*ятати, що поряд з нами є ще і інші люди, яким гірше, а ніж нам.
Кілька рим ніби з Т.Шевченка, але, на жаль не досконало, так як Кобзар. Воно й зрозуміло, але пере тим, як використовувати такий стиль і рими, необхідно ретельно працювати над твором. Поки, вибачайте - лише 3-йка
До речі, на нашому Форумі була тема про колективний напис твору. Тільки прозового. А Ви можете створити таку тему про вірш. Буде цікаво. Звичайно, можете продовжувати і тут, у коментарях до цього твору
Ну не знаю, але у порівнянні з твором пані Софії (той, де Ви рекомендували для перегляду, тобто про дитячу гру у "войнушки") цей вірш набагато важчий для сприйняття. Але є і плюс - оригінальність викладу матеріалу та порівняння - бинт-бант та ін.
Так, згоден з Вами, Софіє. Я просто у захваті від твору(спочатку було не погоджувався зі словами про ненавмисну зраду. Та потім "дійшло", що можливо описано про зраду у людських, товариських стосунках чи щось інше)!!!
Головне, пане Віталій, що Ви у серці залишеєтесь бути УКРАЇНЦЕМ. І окрім усвідомлення цього ще й прекрасні твори пишете. Мені сподобалось, на відмінно!