Ви опублікували твір у розділі "Бажаєте мати інтерактивну сторінку?". Тож якщо і справді бажаєте, то надішліть власну коротку біографічну довідку та фото (якщо не бажаєте власне, то фото свого населеного пункту, домівки тощо). А якщо не бажаєте створювати сворінку, то треба відредагувати твір і розмістити його у іншій категорії (див. по змісту твору)
Такі твори лишають приємні відчуття на серці. Почуття любові до своєї домівки, рідного краю. Особливо це відчувається, коли ти далеко від дому... Від дому, де творя сім*я зараз, або від батьківського, або від того, що прожив там дитинство, а потім переїхав до нового помешкання. А той, перший будинок, разом зі спогадами дитинства лишиться назавжди у твоїй пам*яті. От і мене переповнюють від прочитаного такі почуття... Яка оцінка? Я думаю, що й так усе ясно
Бачу цього твору не має на Вашій сторінці. То Ви не ставили "пташку" під час публікації напроти своєї категорії?
=== Просто іноді користувачі запитують, чому не має творії на їхніх сторінках поезії. То потім приходиться дуже довго пояснювати, що вони, коли публікували вірші, розміщували твори у категоріях, що відповідають змісту ("філософам", "кохання" чи ін.) а ставити помітку у своїй категорії не бажали.
Щодо народження і патріотизм то можна розвити тему... А от про сам твір, якість творення, зміст, то безперечно на "ВІДМІННО"! Ми віримо - не вмерла Україна!
"Любов до України потрібно доказувати якісними творами, чистими думками, словами від душі, а не графоманським підбором рим в темі "на городі бузина, а в Києві..." - нісенітниця! Навпаки, я дуже часто бачу риси графоманства у тих, хто саме підбирає ідеальні рими. Погодьтеся, що "плодити" твори пачками можна як і без жодної рими, так і з майтерно підібраними! І ідеально заримований вірш аж ніяк не означає палку любов до своєї Вітчизни.
"А рецензентам раджу не хвалити, а конструктивно критикувати" - якщо твір подобається, то він може містити і купу помилок, але він написаний від душі і мета його - зробити себе і нас кращими! Бажаєте до досконалої критики? Нищівну критику можете надіслати у приватному повідомленні користувачеві. А коли добре знаєте цю людину, то можна і на шпальтах віртуальних сторінок. А то я знаю кільки поетичних сайтів-критикайтів, вибачайте за тикий вираз, коли його користувачі починають не тільки радити, а просто нав'язувати свою думку. Ну а коли поет публікує новий вірш, без урахування їхніх порад, цю людину просто "розстрілюють зі словесних гармат". А людина можливо іноді тільки віршувати починає, а йому - тут "ні", туди "не лізь", цього "не можна". Отак ми вміємо підбадьорити? Не усім же бути Кобзарями! І не кажу я, що критикувати не потрібно. Ні, критика повинна бути! Тільки усе в міру!
Далі продовжувати не буду, бо такі теми вже обговорювались на сайті...
Вірш і справді чудовий. Лагідний, ліричний. Моя мама теж любить ці квіти. Гарні квіти. Дозволю до твору додати кілька фотографій ромашкового поля та ін.:
Ви їм пробачайте, тоюто тим, хто насміхався. Я до речі теж раніше не розумів поетичне слово Прихильність до віршів прийшла вже після закінчення школи. А Антонича теж кілька творів знав на пам*ять. Одне з них - "СЕЛО". Коли твір перший раз прочитав, здавалося нічого кращого раніше про наші, українські села, не читав...
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('