Так, саме на бідність, і на бідність душевну. Ні духовну. Тільки я не про пустоту в душі, я про інше:
Первая заповедь блаженства гласит: Блаженны нищие духом (Мф. 5, 3). Духовная нищета - это внутреннее самоотречение. Человек, воспринявший ее, отказывается от своих иллюзорных богатств, от того, что так ценит слепой и страстный мир. Он отказывается от временного и преходящего, от того, что становится добычей тления и смерти. Он освобождается от своих страстных привязанностей, он с болью отрывает их от сердца, как червей, присосавшихся к ране. Он перестает доверять своим суждениям, как пропитанным ложью. Его душа похожа на корабль, из которого во время бури выбрасывают весь ненужный груз, чтобы он не утонул и не погрузился на дно с теми драгоценностями, которые спрятаны в его трюме. Или - на борца, который выходит на сражение обнаженным, чтобы противник не мог схватить его за одежду и бросить на землю. Нищий духом - тот, кто надеется не на себя, а на Бога, не на свой разум, не на свои таланты, не на помощь людей, а только на Промысл Божий. Поэтому он отказывается не только от мира, но и от образов мира в своей душе, от помыслов, колеблющих его ум. Быть нищим духом - значит иметь свое сердце свободным для Бога. Быть нищим духом - значит отречься от всего ради Одного и в этом Одном получить все. Но если для внешней, телесной нищеты достаточно однажды раздать все свое имущество, то для нищеты духовной необходима постоянная внутренняя борьба со страстными образами этого мира.
===
Коли твори тобі нагадують про Вічне за примушують замислитись - це гарні твори! Такі, як Ваш, Немо!
Хотілося відразу написати на кожен Ваш вислів відповідь, та потім подумав - адже це Ваше ставлення до життя, Ваш життєвий досвід. І який він не був - Він заслуговує на повагу, бо мій досвід мабудь гірший і не заслуговує на віршований опис.
Розумію, що усе у творі образно, але не завжди треба нам мови наших великих поетів. Адже майже у кожного з них є і свої "суржики" чи то з польської, російської чи то іншої...
Якщо усе зважено - то так, але у цій справі потрібна виваженість адже "Спешка нужна при охоте на блох". Пам*ятаєте урохи хімії (чи фізики - не знаю точно де проходили ) - коли у банці без доступу кисню дерев*яна друзка лиш тліла, а коли відкриваємо банку (колбу) та ще й додаємо чистого кисню - вона палала ще більше, а ніж до того, як її притушили. От і думай-мо - чого нашому багаттю кохання не вистачає і що то за кисень?
Цікаво читати не тільки твір, а й коментарі. І як пояснити, що такий глибокий і сумний твір викликає іноді віршовані коментарі з нотками гумору? То можливо це "ліки від депресії"?
Відмінно! От тільки одне зауваження - не писати відповіді. Краще відразу у коментарі чи у кінці твору. Хоч і усе просто, та хочеться подумати - а око так і лізе до підказки. А складніші загадки будуть, бо діти і в 5 і в 14 років - діти
0
. 
) - коли у банці без доступу кисню дерев*яна друзка лиш тліла, а коли відкриваємо банку (колбу) та ще й додаємо чистого кисню - вона палала ще більше, а ніж до того, як її притушили. 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('