пливуть зорі небес океаном
хмари ночі вже вітер прогнав
думки сіли й чекають на ранок
і міркують час який пропав
там вже пісню цвіркун починає
зрозумілу і любу тобі
бачиш місяць за гори тікає
ніч купальський роздає вогні
вчора нині малює дорогу
вже кольори веселкі спішать
спить затихла молитва до Бога
за тих які у могилах сплять
бо кому там сьогодні молитись
сини внуки у світі живуть
одиниці ще будуть тужити
а всі інші вже там пропадуть
пропадають у чужих родинах
чужа мова у хаті звучить
нею мати говорить до сина
а вітчизна це чує й терпить
де та свята православна віра
яку наші діди стерегли
наші діти мов ті лицеміри
за гріш срібрний продати змогли.
20.07.2009р.
|